Його гол 2009-го у фіналі Кубка України подарував почесний трофей ворсклянам та всій футбольній Полтаві.
Василь Сачко залишає посаду головного тренера «Ворскли». Про це повідомили на офіційному сайті футбольного клубу.
П’ять років, дев’ять місяців та ще 15 днів тривала «каденція» Василя Сачка у ролі наставника головної футбольної команди Полтавщини. 12-го червня 2013 року на загальному зібранні було оголошено про таке рішення керівництва клубу щодо екс-гравця команди, чий гол 2009-го у фіналі Кубка України подарував почесний трофей ворсклянам та всій футбольній Полтаві.
2114 днів минуло з того моменту. Багато часу сплинуло: змінювалися люди в менеджменті клубу, кадровий потенціал та навіть помічники головного тренера. Лишень традиційно незмінно високими залишалися завдання перед «Ворсклою». Тричі за тренерства Василя Вікторовича команда брала участь у єврокубках. Найвищим же досягненням стало здобуття бронзових нагород Чемпіонату України сезону 2017/2018 та другий в клубній історії старт у груповому етапі Ліги Європи УЄФА.
Життя футбольне, як примхлива погода, мінливе і часом непередбачуване. Не треба далеко ходити за прикладами: у Старому світі найвидатніші йшли з тренерського містка одразу після тріумфу, керуючись своїми внутрішніми міркуваннями.
Сьогодні, 27 березня, після зустрічі керівництва клубу з Василем Сачком сторони вирішили не продовжувати співпрацю, дотерміново припинивши дію чинного контракту тренера з клубом. Після довготривалої зустрічі, яка проходила за зачиненими дверима, всі потисли руки, подякувавши один одному за співпрацю, за час якого жодного разу не виникало суперечок та моментів незгоди.
"Футбольний клуб «Ворскла» (Полтава) цінує внесок Василя Сачка у розвиток клубу – як гравця і тренера. Двері клубу для шанованого фахівця і великого друга клубу завжди будуть відчиненими.
Дякуємо за проявлений високий професіоналізм у ставленні до справи, який слугує прикладом для наслідування наступникам. Подальших успіхів у професійній кар’єрі, Василю Вікторовичу!" - йдеться у повідомленні.
За інформацією джерела
