Судова справа.
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області оголосив вирок у кримінальному провадженні щодо місцевого жителя, якого звинувачували у таємному викраденні чужого майна в умовах воєнного стану. Подія сталася увечері 23 жовтня 2025 року в приміщенні магазину торговельної мережі на проспекті Свободи. Згідно з матеріалами судової справи, громадянин виніс повз касову зону два електричні тримери загальною вартістю 4143 гривні, не оплативши товар, після чого залишив місце події.
Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою провину та підтвердив обставини інциденту. У своїх розясненнях він зазначив, що знав про введення воєнного стану та посилення відповідальності за майнові злочини.
Водночас він зауважив, що вважав свої дії дрібною крадіжкою, яка не підпадає під кримінальну відповідальність, оскільки орієнтувався на акційні цінники товарів зі знижкою. Матеріальні збитки торговельній компанії відшкодовані не були.
Представник потерпілої сторони у судове засідання не з’явився, надіславши заяву з проханням провести розгляд за його відсутності та залишити визначення міри покарання на розсуд суду.
Судовий розгляд проходив за спрощеною процедурою без дослідження доказів, які не оспорювалися учасниками процесу. Аналізуючи матеріали, суд звернув увагу на кримінальне минуле громадянина, який раніше мав неодноразові судимості за майнові злочини, розбій та викрадення транспортних засобів, а також на момент розгляду вже відбував покарання за попереднім вироком суду від березня 2026 року. Обставиною, що пом’якшує покарання, визнано активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Водночас суд не знайшов підстав для визнання щирого каяття як пом’якшувальної обставини, аргументуючи це тим, що обвинувачений свідомо намагався уникнути кримінальної відповідальності за рахунок вартості товару і не виявив дієвого наміру виправити наслідки вчинку. Обставин, які обтяжують покарання, під час розгляду виявлено не було.
За сукупністю обставин та з урахуванням тяжкості правопорушення, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, суд призначив за цей епізод покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Проте, керуючись нормами кримінального законодавства щодо призначення покарання за сукупністю злочинів, суд застосував принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, яке було визначене попереднім вироком Крюківського районного суду.
Таким чином, остаточний строк позбавлення волі для громадянина становить сім років з урахуванням уже відбутого часу ув’язнення. Окрім цього, з засудженого на користь держави стягнули процесуальні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 2674 гривні.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом встановленого законом тридцятиденного строку.
Марина Соловей
