Вічна пам'ять Герою!
Сьогодні Кременчук знову у жалобі. У останню путь проводжаємо Омельченка Павла Миколайовича, який народився 15 грудня 1979 року у нашому місті. Тут тривалий час і працював. Був учасником АТО, зв'язківцем, а з початком агресивних дій російської федерації з 24 лютого добровільно прийшов до військкомату і був направлений до однієї з механізованих бригад.
"Павло був молодшим командиром. Активно допомагав медичним працівникам даного підрозділу. Тривалий час знаходився у зоні бойових дій як мододший командир. Під Курдюмівкою Донецької області був поранений. Направлений до військового шпиталю, переніс дві операції, а не дочекавшись третьої - помер 17 жовтня від отриманих бойових ран", - розповідає військовий з позивним " Художник".
У останній путь провести Павла Омельченка прийшли колеги, побратими та рідні загиблого.
У нього залишилося три доньки і дружина.
"Павла я знав з дитинства. Він був чесною, відвертою, веселою людиною. Він був бойовим медиком, а на війні це одна із важких провесій, бо на нього багато що покладається. Він був відповідальним. Скільки пам'ятаю Павла, завжди посміхався", - згадує сусід, військовий з позивним "Шаман".
Медикиня Світлана Вервенська розповідає, що із Павлом Омельченком познайомилася ще у 2015 році.
" Він прорвався на фронт. Він був чудовим фельдшером, до нього із великою повагою ставилися. Це людина, яка ніколи не робить щось як небудь, ніколи не робить на половину. ..
Паша - це світла людина, не пафосна.., хоча знаю, що робив не те, що міг, а й більше, просто інакше не вмів... Це людина про підтримку і про захист і України вцілому як держави і кожного з нас (він не чекав, коли його мобілізують) і його родини. Він обожнював своїх дівчаток" , - жінка називає його "Тихий герой". Вона говорить, що Павло врятував не одне життя наших захисників і всі до останнього вірили, що він виживе.
"Як військовий, це професійна, відважна людина.Це був професійний медик, який врятував неодноразово життя своїх побратимів. Дякуючи йому, наші співвітчизники, що залишилися у підрозділі, зараз живуть. Павло дуже крута людина, зразок для всіх військовослужбовців",- згадує загиблого командир механізованого взводу " Ворон".
Розповідає, що основним позивним Павла був "Кайдаш", через його схожість і жартівливі вислови.
Прощання пройшло у Міському палаці культури та у Свято-Миколаївському соборі. Поховають військового на Алеї Пам‘яті Свіштовського кладовища.
Тетяна Красельникова
Фото Олександра Попенка
