До Всесвітнього дня бджіл.
Співробітники Національного природного парку «Пирятинський» опублікували у Фейсбуці ряд фото до Всесвітнього дня бджіл.
На світлинах можна побачити і одомашнених комах, які збирають нектар із квітів, і диких – значно більших за розмірами, темного забарвлення. До речі, останні бджоли-теслярі (офіційна назва Ксилокопа) - рід перетинчастокрилих комах родини Бджолині (Apidae). Їх назва походить з того факту, що вони будують свої гнізда в норах, зроблених в мертвій деревині. По всьому світу таких комашок налічують близько 500 видів, з них в Україні зустрічається 3 види.
Показаний у дописі і своєрідний «вулик» для диких комашок на території парку – також створений людиною.
«Дикі бджоли живуть поодиноко, будують свої гнізда в ґрунті або деревині. В більшості випадків, таке гніздо складається з ходу, який поділений на окремі комірки. В кожній такій комірці самка накопичує пилок і нектар, після чого відкладає яйце. Таким чином, в кожній комірці може народитись одна бджола.
- Людина не може отримати від поодиноких бджіл меду. Та, не слід забувати, що найважливіша користь, яку бджоли приносять природі і людині - це запилення рослин.
- Медоносні бджоли зосереджують увагу на рослинах із великою кількістю нектару. Що ж робити іншим рослинам, особливо коли вони не можуть дати багато нектару. Такі рослини запилюють дрібні бджілки.
- Через свої біологічні властивості, вони більш активно запилюють сільськогосподарські рослини: олійні, овочеві, кормові культури та плодові дерева. Наприклад, відомо, що люцерну (кормова рослина і гарний медонос) медоносні бджоли не дуже полюбляють запилювати. Це пов’язано із особливостями будови квіток. З’ясовано, що з цією роботою краще справляються поодинокі бджоли. Отож, одні лише медоносні бджоли не можуть запилити всі види рослин», - зазначають співробітники парку.
Нагадаємо, Кременчужанам показали муху-повисюху, що зовсім не схожа на муху.
Дика природа на річці Удай: як мешкають лебеді-шипуни, бобри та птахи болотяних угідь
Ліна Романченко
