З 2016 року у Кременчуці та в Кременчуцькому районі серйозно почали говорити про проблему смороду і забруднення від підприємств Північного промислового вузла м. Кременчука.
За словами місцевих чиновників, Кременчук промислове місто, тому мешканці міста та району не застраховані від тієї шкоди, яку завдають підприємства, що є джерелом забруднення навколишнього середовища Кременчуцького регіону. Чиновники можуть закривати очі на таку величезну проблему, як забруднення підприємствами атмосферного повітря.
Згідно 50-ї статті Конституції України, кожен громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, а також гарантію права вільного доступу до інформації про стан довкілля. Як же виконується ця стаття, адже з кожним роком мешканці м. Кременчука та прилеглих сіл Кременчуцького району все більше скаржаться на забруднення атмосферного повітря підприємствами Північного промислового вузла, що призводить до суттєвого погіршення самопочуття.
За інформацією управління охорони здоров’я Кременчуцької міськради, захворюваність дітей на алергічний риніт зросла з 6,7% до 46,7%. Такі дані наведені лише за останні п’ять років. Захворюваність на алергічний риніт зростає у відповідності збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу підприємствами міста (зокрема Кременчуцькою ТЕЦ: оксиду вуглецю – у 176 разів, ванадію – у 150 разів, оксиду азоту – у 10 разів, діоксиду сірки – у 68 разі).
22.12.2016 року була затверджена рішенням сесії Кременчуцької міської ради «Програма заходів (дій) з метою недопущення перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в м. Кременчуці», покликана «у разі ефективного застосування розробленого механізму сприяти виявленню підприємств, діяльність яких спричиняє наднормативне забруднення атмосферного повітря в місті…» (цитату взято з офіційного веб-сайту міськвиконкому).
Але чи дієвою є ця програма? Йде третій рік «боротьби зі смородом». Як же ефективно застосовується той «розроблений механізм»? З початку 2017 року кожного кварталу збирається робоча група щодо ходу виконання даної програми. Представники підприємств Північного промислового вузла все розповідають і розповідають, як вони збираються модернізувати виробництво, щоб зменшити викиди в атмосферу, від яких населення задихається ночами. Спеціалісти, які брали участь у робочих групах, не один раз наголошували на тому, що вплив підприємств Північного промислового вузла (найбільших – філія Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго» та ПАТ «Укртатнафта») сягає на 9 км, тобто накриває не лише райони м. Кременчука, а й прилеглі села, а саме: с. Піщане, с. Нова Знам’янка, с. Вільна Терешківка, с. Олефірівка, с. Рокитне, с. П’ятихатки, с. Омельник, с. Пустовіти, с. Варакути, с. Литвиненки, с. Федоренки.
Так, робоча група ніби й збирається на засідання, щось ніби і роблять, звітують про свою роботу. Відділ екологічної безпеки також регулярно оприлюднює свої звіти (скільки проведено інструментальних вимірювань, планових та позапланових, з метою моніторингу забруднення атмосферного повітря в місті тощо), але сморід як був, так і є. Від листування з керівниками підприємств, про яку звітує робоча група (а це листування – це ніщо інше, як переадресування скарг мешканців міста і району та відписки підприємств, у яких вони повідомляють переважно, що всі викиди в атмосферне повітря у межах норм), нічого поки що не змінилося – як дихали забрудненим повітрям, так і дихаємо…
Забруднення повітря підприємствами північного промвузла нашого міста, впливає на здоров'я мешканців, не лише нашого міста, але й району, що дає можливість врегулювати проблему у стінах Кременчуцької районної ради.
Разом із небайдужими мешканцями громад Кременчука і Кременчуцького району, бачимо доцільним звернутись до Кременчуцької районної ради з метою скликання комісії з вивчення питання щодо забруднення повітря шкідливими речовинами. Для проведення ефективної комплексної перевірки підприємств північного промислового вузла, комісія, вивчивши питання, повинна підготувати відповідні звернення до міністерства екології та природних ресурсів, комітету Верховної Ради України з екологічної політики, прем'єр-міністру України, та генерального прокурора України.
31 жовтня 2018 року Уряд розглянув та схвалив, розроблений Мінприроди законопроект «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Після ухвалення Урядом законопроекту, з метою його розгляду та ухвалення, законопроект був переданий до Верховної Ради України.Законопроектом передбачена єдина система моніторингу викидів парникових газів у повітря, тому є необхідність підготувати звернення Кременчуцької районної ради до голови Верховної Ради України та народних депутатів України щодо необхідності ухвалення згаданого законопроекту.
Костянтин Красовський зазначає, що наприкінці червня цього року, підприємствам північного промислового вузла Кременчука, він направив резолюції. Основні вимоги зазначені в резолюції – надати інформацію про факти викидів шкідливих речовин у повітря, надати копію документів, які підтверджують своєчасну заміну технологічних фільтрів та надати графік усунення недоліків, у результаті яких люди потрапляють під екологічну небезпеку. За розглядом резолюції, Кременчуцький завод технічного вуглецю (КЗТВ) надав відповідну інформацію, а вже у вересні цього року запровадили систему збору парів, які містять неприємні запахи з подальшим іх спалюванням. Також підприємство «Кременчукм'ясо»проінформувало про своєчасність заміни технологічних фільтрів та дотриманні норм чинного законодавства. Проте, два потужних підприємства, Кременчуцький НПЗ і Кременчуцький ТЕЦ, які є найбільш небезпечними для здоров'я громад міста та району, досі ігнорують, як резолюцію, так і громадські обурення.
«Сьогодні, нам усім треба задуматися над тим, що ми залишимо у спадщину нашим дітям і онукам: яким повітрям вони дихатимуть, яку воду питимуть, які хвороби матимуть, яких дітей народжуватимуть», - говорить Костянтин Красовський.
На правах реклами
