Видовжені човни – каяки з’явилися на українському ринку років 10 тому. Сьогодні вони все більше приваблюють любителів відпочинку на воді. Кременчуцька газета дізнавалася, у чому ж секрет їх популярності, які є види каяків та як із цим човном впоратися новачку.
Каяки – вузькі та довгі мисливські човни – прийшли в Україну від народів півночі (ескімосів, чукчів, енуїтів). Використовували їх на холодному континенті виключно для мисливства. А точніше, для «переслідування морського чи річкового звіра». Через декілька століть ці спеціальні човни почали задіювати для активного відпочинку на воді і навіть для спорту.
Виявляється, у Кременчуці не лише активно відпочивають на каяках, а й розвивають їх виготовлення та продаж. Так, близько 7 років тому кременчужанин, фотограф і любитель цікавинок Ігор Міщенко звернув увагу на ці незвичайні човни, вирішив популяризувати цей вид акватуризму, а потім і сам почав робити каяки. Разом із товаришем заснував у Світловодську міні-фабрику з виготовлення деталей до комунальної техніки зі склопластику, зокрема і каяків.
Популярність та затребуваність таких незвичайних ходових човнів не примусили себе довго чекати.
«Вони легко йдуть по воді, а за рахунок жорсткої конструкції та положення тіла можна маневрувати та допомагати ходу каяка», – розповідає Ігор Міщенко.
Поділяють каяки на одномісні (довжина варіюється від 2,9 м до 4,86 м та вага від 15 до 25 кг) та двомісні (довжиною 4,58 м та 33 кг). Одномісний човен із двомісним Ігор Міщенко порівнює як мотоцикл із автівкою. Тобто, різниця між ними полягає у кількості місць, силі гребців та, відповідно, швидкості. Хоча не виключає, що досвідчений гребець одномісного каяка не відстане від двомісного із двома пасажирами, якщо вмітиме правильно ним керувати. Загалом же навчитися управляти каяком можна за кілька хвилин, достатньо з самого початку правильно в нього сісти, не перевернувши конструкцію.
А от уже допомагати легкому та швидкому розсіканню водної гладі відносно нахилу свого тіла – чи не ціле мистецтво.
Веслувальник сидить всередині каяка, допомагаючи руху веслом. Щоб людині було зручно у такому транспорті, його підбирають індивідуально. Адже і ширина човна варіюється: від 59 до 79 см.
При ходінні у парі важлива як синхронність рухів гребців, так і глибина занурення весел у воду. При довгих сплавах учасники відмічають найбільші плюси таких човнів: це легкість і самої конструкції, і спеціальних весел. Тож після водних прогулянок не відчувається навантаження на руки чи спину.
Виготовляють, наче ялинкову прикрасу
Зручність каяків, у першу чергу, пояснюється матеріалами, з яких вони виготовлені. Кольоровий склопластик, із якого видувають ці човни, розроблений спеціально для тримання на воді, відповідає євростандартам та сертифікату Ллойда (сертифікація для морських конструкцій, затверджена урядами країн). Усі матеріали для виготовлення беруть у Європі.
«Каяки створюють задуванням у форму кольорового гелькоуту (гелеподібної суміші – ред.) за допомоги високопродуктивного компресора та спеціального пістолета, неначе ялинкову прикрасу. А потім формують корпус каяка зі скломатів (матеріал зі спресованого рубаного скловолокна – ред.), склотканини, вуалі та компаунда (спеціальної смоли). На це йде близько двох днів. Сам човен складається із двох частин – низу та верху. Пошкодити його корягою чи чимось іншим складно, адже каяки досить надійні та витривалі», – пояснює Міщенко.
І розповідає, що колись, на початку виробництва, технологію виготовлення човнів освоював сам, але з інших матеріалів.
Тож човни, які випробовувала на водній гладі і редакція Кременчуцької газети, оригінальні, адже технологія їх виготовлення і особливості запатентовані самим автором.
Зараз українськими водами ходить близько тисячі каяків, кременчуцькі човни купують сусідні Молдова та Білорусь.
«Ми продовжуємо вивчати ринок. У задумах – продаж до Європи. Але там, зрештою, каяків також вистачає, адже це один із найпопулярніших видів активного відпочинку у світі. До речі, за останні роки у Києві каякінг впевнено посів перше місце за популярністю серед акватуристів. Це не дуже дешево, однак якраз для середнього класу громадян, які готові за добу прокату віддати 300-400 грн, плаваючи на екологічно чистих водних засобах, це, виявляється, найкращий варіант», – пояснює майстер.
Додає, що одномісні каяки популярні серед затятих мисливців і рибалок. Їх і кольору виготовляють відповідного: хакі, сірого, коричневого тощо. Стандартні туристичні судна – кольорові та яскраві. Їх здалеку можуть побачити кермувальники моторних човнів чи іншого водного транспорту.
Тож поступово, упродовж останніх років 3-4, веслувальний відпочинок набирає обертів у нашому регіоні.
Купити такі каяки можна від 6 тис 500 грн (одномісний) до 17 тис грн (двомісний). При тривалих запливах веслувальникам радять обов’язково надягати рятувальні жилети.
Ліна Романченко
Фото Ігор Міщенко
