Говорять, якщо хочеш змінити світ, почни з себе. Кожна людина може зробити свій маленький внесок у чистоту довкілля, аби не прирікати нащадків на життя серед сміття.
Майже всюди нас оточують пластикові вироби. Ми бачимо їх у магазинах, вдома, в офісі, під час відпочинку на природі... Близько 50 років тому відбувся величезний прорив у використанні цього матеріалу. Погана новина в тому, що пластик зараз руйнує нашу планету, забруднюючи землю та воду. Для прикладу, на початку введення карантинних обмежень з приводу Covid-19 Кременчук просто заполонили одноразові рукавички. Ними були устелені території довкола супермаркетів, а далі вони потрапляли на смітники. Варто наголосити, що пластик, поліетилен і пластмаси складають найбільшу частку твердих побутових відходів.
Так, згідно з інформацією Кременчуцького автотранспортного підприємства (КАТП) 1628, минулого року роздільним способом підприємство зібрало близько 180 тон полімерних відходів, 2018-го – близько 150 тон. Зазначимо, такі матеріали дуже шкідливі для навколишнього середовища: довго розкладаються і залишають після себе складні отруйні хімічні сполуки. Тож деякі кременчужани не залишаються осторонь глобальної екологічної проблеми, а роблять свій посильний внесок у порятунок довкілля. Як саме, дізнавалася наша редакція.
Просвітницька мета
Кременчуцька активістка Марина Орлова, разом із командою однодумців розробила екологічний проект, який має привернути увагу містян до проблеми засмічення довкілля. Їхня робота виграла міні-грант Британської ради.
«Завдання було розробити ряд відео під рекламу на бордах, як ми бачимо ситуацію з пластиком. На додачу придумали екоторби з мапами пунктів прийому вторсировини, щоб люди розуміли, куди можна здавати непотріб. Через пандемію проект призупинили. Організація мала оплатити витрати на розміщення інформації на бордах, однак поки все «затихло», – ділиться Орлова.
Вона розповідає, що їхня діяльність має на меті донести до людей роль пластику в нашому житті, а саме розумне його вживання.
«Він руйнується на мікрочастинки і потрапляє у ґрунт, у воду, ми його не бачимо, однак він вже всередині нас. В результаті маємо різноманітні захворювання. Звичайно, повністю виключити пластик – це складно, однак можна зменшити його використання», – переконує Марина.
Як приклад наводить історію з пакетиками. За переконанням активістки, до магазину чи на ринок можна, як мінімум, приходити зі своїми мішечками.
«Наче невеликі кошти витрачаємо на кульочки, однак виходить 200, а то й 400 грн на місяць, які просто викидаємо, засмічуючи екологію шкідливими елементами, що заражають ґрунт і негативно впливають на наш організм, викликають хвороби і спустошують кишені», – наполягає кременчужанка.
Зазначимо, екоторбинку можна придбати за 60-100 грн (детальніше читайте нижче – авт.), а поліетиленові пакети у супермаркетах залежно від розміру коштують 1 грн 50 коп – 3 грн.
Кожен може зробити свій маленький внесок
Зараз, усвідомлюючи шкідливість впливу на довкілля внаслідок користування благами цивілізації, все більше людей схиляються до розумного використання та відмови від пластику. Розібратися в екологічних тенденціях та модних нешкідливих речах нам допомагала фахівчиня в галузі переробки вторинної сировини Оксана Кравченко. Вона розповіла, що зараз у Європі є таке поняття, як ієрархія управління відходами, тобто порядок дій для зменшення сміття. Ієрархія складається з п’яти правил:
1. Refuse – відмова (від придбання та використання одноразових речей),
2. Reduse – скорочення (обсягу споживання речей),
3. Reuse – можливість використати річ знову,
4. Recycle – можливість переробки,
5. Rot – компостування (використання органічних відходів як добрива).
Найперше правило концепції зменшення пластикового сміття – не купувати зайвого (Refuse). Далі пропонуємо і нашим читачам ознайомитися з кількома порадами фахівчині, з чого саме можна почати не купувати зайвого.
1.«Пакети та пакетики. Ми можемо від них відмовитися і замінити на екоторби та фруктовки (менші мішечки з тканини).
В місцевих маркетах, наприклад, я купую 5 яблук, всі зважую, а цінник клею тільки на один фрукт. Це проходить на касі і без пакетиків. Звичайно, якщо це морква чи картопля, можна купити чи пошити торбинку. Вони бувають дуже гарними, і зараз це вже стильно – піти до магазину із фруктовкою. Так само можна чинити і з крупами», – говорить Кравченко.
Зазначимо, в інтернеті вартість набору фруктовок коливається від 48 грн десь до 160 грн, залежно від кількості елементів набору. Екоторби ж коштують від 60 грн, а можна знайти й за 650 грн із зображеннями відомих картин, як то «Крик» Едварда Мунка, «Народження Венери» Сандро Боттічелі та інші.
Відмітимо, що редакція Кременчуцької газети долучилася до екологічного руху, і у магазинах замість пакетів ми використовуємо саме екоторбинки.
2. «Не купуй одноразовий посуд. Навіть якщо обирати пластиковий, наприклад, для відпочинку на природі, то лише з цупкого пластику, щоб мати можливість «юзати» його дуже й дуже довго, а не тільки раз. Також можна знайти посуд із пресованих пшеничних висівок, бамбуку та жмиху кави».
3. «Велика проблема – це пластикові соломинки, які пропонують у кафе до напоїв. Варто їх замінити на трубочки багаторазового використання, які можна носити з собою у гарнесенькому чохлі. Це зручно і стильно. Вони бувають металеві, скляні, бамбукові, житні, навіть паперові. Я використовую металеві та скляні», – зазначає пані Оксана.
Коштують вони від 60 до 90 грн. Для прикладу, кременчужанка Марина завжди відмовляється від соломинок у кафе і ображається, коли без її згоди їх залишають у напої.
3. «Ще з чого можна почати – це відмовитися від кави із собою у паперових горнятках, які насправді багатошарові та містять шар поліетилену. Такі стаканчики переробляються в Україні лише в Харківській області, але у Кременчуці ніхто їх не збирає, і всі вони йдуть на смітник. Вони не розкладаються і не розпадаються, так само забруднюючи ґрунт, воду тощо. Вихід – купити стиляжні чашки «to go», щоб носити з собою. Вони є і силіконові, і пластикові багаторазового використання, і скляні.
Але мені зручні металеві, бо вони не такі важкі, як, наприклад, скляні. Також одним із перших кроків екоконцепції є відмова від пластикової пляшки з напоями, якими забиті полиці магазинів», – розповідає Кравченко і наголошує, що ПЕТ-пляшка здатна виділяти у рідини шкідливі речовини, які накопичуються в організмі. Тож варто надати перевагу напоям у склі або алюмінієвій банці, які переробляються безкінечну кількість разів і є безпечними.
«А ще придбайте собі екопляшку для води. Екопляшки є дуже різноманітні, гарні за дизайном, зручні і не надають присмаку воді», – радить Оксана.
Зазначимо, екочашка бамбукова багаторазового використання коштує в інтернеті близько 400 грн, а от скляну «My bottle» можна знайти у кременчуцьких магазинах від 90 грн.
Містянка Богдана ділиться, що має альтернативу стаканчикам з кав’ярень , а саме горнятко-трансформер. Воно виготовлено з харчового силікону, зручно складається, легко миється і тому вміщується у будь-яку маленьку жіночу сумочку.
«Я розумію, що мій вклад надзвичайно мізерний, і планету ми, на жаль, вже не врятуємо. Але я вірю, що навіть цей маленький крок продовжить життя нашого прекрасного світу і я не «заковтнусь» сміттям», – говорить дівчина.
4. «Варто також відмовитися від пластикових зубних щіток. Замінюємо їх бамбуковими – вони зручні і не вкриваються пліснявою, як можна собі вигадати про деревину. Таку щітку легко компостувати, вона розкладається на біомасу», – веде далі Кравченко.
Вартує така щітка у кременчуцьких магазинах побутової хімії близько 120 грн. В інтернеті ж можна знайти від 43 грн.
5. Замість губки, якою миємо посуд, та мочалки для тіла, які, до речі, теж не розкладаються, можна використовувати аналог – люфу. Виготовляється вона із овочів – кабачків і вартує близько 40 грн. А можна придбати за 8 грн насіння цієї рослини і виростити самостійно.
Як зазначає містянка Олена, такі мочалочки дуже зручні у використанні, однак овоч може не встигнути дозріти за літній сезон на кременчуцьких грядках, і люфа буде маленькою.
6. Варто також замінити пластикові вушні палички на бамбукові, їх не складно знайти в аптеці чи в магазинах краси, та й ціна суттєво не відрізняється. Як ділиться молода матуся Яна, дерев’яні палички значно зручніші для чищення дитячих вушок та носика.
7. Замість харчової плівки в холодильниках можна використовувати спеціальні контейнери. Кульочки ж варто замінити на вощені серветки, в які загортають продукти, а це набагато корисніше для довкілля.
«Нам, мешканцям цієї країни, цієї планети, необхідно самим щось робити і починати саме з себе. Якщо ми перестанемо масово купувати пакетики, зубні щітки тощо, то виробники вимушені будуть передивитися свою безвідповідальну політику, адже попит народжує пропозицію. Бути екосвідомим – це насправді гарно і стильно!» – переконана Оксана.
Жах, який довкола і всередині нас
Пластик не розкладається на біокомпоненти, він розпадається на мікропластик. А далі потрапляє у ґрунт та воду, де виділяє надшкідливі речовини – формальдегіди та інші.
В організм людини мікропластик потрапляє через воду, яку ми п’ємо, городину, рибу, яку вживаємо. І все це осідає всередині нас.
«Якщо ми не почнемо боротися з екологічною катастрофою – навалою пластику, то, на мою думку, ми не маємо права народжувати дітей, бо свідомо наражаємо їх на небезпеку, з небувалим розмахом залишаючи їм бруд, з яким вони вже не зможуть нічого вдіяти», – переконана Оксана Кравченко.
Нагадаємо, як кременчужани, смакуючи кавою, відмовляються від пластику.
У Кременчуці розробили карту пунктів прийому вторсировини.
Із шафи – на Деївське звалище, або Як дати другий шанс старому одягу.
У вогонь чи в землю, або Полігон чи сміттєспалювальний завод.
Тетяна Красельникова
