Історія рятувальника – кінолога.
Всім добре знаний вислів: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили» відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Наш герой, пожежний рятівник Державної служби надзвичайних ситуацій Владислав Кондратенко на власному прикладі довів, що спілкування з тваринами може перерости у справжню дружбу, допомагає популяризувати професію кінолога, може зробити із собаки зірку та сприяє романтичним стосункам і створенню сім’ї.
Із «Кременчуцькою газетою» Владислав Чорнокондратенко поділився неймовірною історією, як у його житті з’явилася собака Джесіка, та як змінила його життя.
«Тварин я з дитинства люблю, завжди всіх котів і собак додому ніс. Жуки, змії, павуки - я тварин всіх люблю. В дитинстві також був собака, кличка Болт була, він дворовий пес. Батьки, коли на роботу йшли, ми його в дім заводили, годували, купали, він всюди з нами ходив».
Захоплення переросло у професію.
«Все почалось шість років тому. Я прийшов служити в Нацгвардію і дізнався, що там є кінологія, то я захопився тим, щоб туди потрапити. Я майже рік намагався потрапити, постійно не було місць, а коли з‘явилося - мені сказали, що поки їду на навчання туди не переведуть. Потім мені сказали: «хочеш служити - купуй собаку». Я знайшов свою особливу собаку. Вперше нас з Джесікою, їй було 4 місяці, забракували через те, що дуже маленький вік, там від 6 місяців і повернули нас назад, хоча вона вже тоді непогані результати показувала, а коли наступний раз ми поїхали, їй вже десь 8 місяців було», - ділиться Владислав.
«Я навчився виховувати собак в Нацгвардії, там приходили навчання приблизно 4 місяці, заняття з собаками були 6 разів на тиждень, з 8:00 ранку. З Джесікою навчальний центр ми закінчили з відміною, ми увійшли в трійку тих, хто закінчив з відміною, прийшли служити у частину. Далі я був на посаді інструктора-кінолога», - розповів Владислав.
Як звичайний пес став зіркою?
«Ну сталося це все в Нацгвардії, я ще коли служи, помітив несправедливість, що про мою професію воєнного кінолога люди не знають. Я тоді почав підписуватися на зарубіжних кінологів з Америки, Німеччини, Франції, Ізраїлю. Тобто, я дивився люди це розвивають і я загорівся такою ідеєю, що час і в Україні це починати. Вийшло так, що років чотири тому я був одним із перших в нашому місті у цій сфері і почали звертати уваги на кінологів.
У нас же ще заборонялося виставляти фото в соцмережах у формі, зі зброєю, але я робив по-розумному: вивчив всі правила, за які могли якось покарати або заборонити публікувати, тобто фото були у межах дозволеного, тому навіть Київська група нацгвардії та МВС брали у нас фотографії. І так про нас усі дізналися».
Зазначимо, на цьому слава не завершилася. Нещодавно Собачка кременчуцького рятувальника Джессіка стала героїнею статті в Vogue Україна.
У кожної собаки є своя посада, як і в людини.
«У Нацгвардії нас були посади собаки-детектори - собака яка перша шукає зброю і боєприпаси, а друга вибухові речовини. До моменту, як я звільнився ми одну собаку навчили на пошук боєприпасів і зброї, були пошукові собаки та патрульно-пошукові, тут собака спеціалізується на пошукові людини, по його запаховому сліду», - говорить В.Чорнокондратенко.
Спільна любов
Дружина Владислава Валерія розповіла, що завдяки спільному захопленню у них утворилася сім’я. Жінка звернулася до нього як до кінолога. А тепер вже виховують маленьку донечку і трьох собачок.
На останок Владислав побажав читачам Кременчуцької газети любити й поважати ближнього, не дивлячись на те, людина це чи тварина.
«Завжди залишайтеся людьми, нас це відрізняє від ворога, те що ми ніколи не покидаємо і завжди намагаємося підтримати один одного. В цьому наша сила і те що ми переможемо, навіть, не обговорюється, це просто факт питання лише в часі, тому не вішайте ніс і підтримуйте наших захисників всіляко», - закликає Владислав Чорнокондратенко.
Нагадаємо, Джесі, як з картинки: собачку кременчуцького рятувальника можна знайти в інстаграмі
Собачка кременчуцького рятувальника Джессіка стала героїнею статті в Vogue Україна
Тетяна Красельникова, Дарія Згура
Фото із архівів героя
