Раніше вітер створював тут пилові бурі.
На території Миргородського лісового господарства є арена сипучих пісків. Її площа - 3100 га. Висота піщаних пагорбів колись тут сягала 10-15 м, а глина залягання піску становила 30-40 м. Вітер розносив пісок та створював пилові бурі, які засипали поля та навколишні населені пункти.
Тож одним із першочергових завдань для миргородських лісівників другої половини минулого століття стояло заліснення цієї території.
Перша спроба висадити ліс на піску була у 1952 році. Тоді взялися садити невибагливу до ґрунтів і нестачі води сосну. Проте через відсутність досвіду та технологій заліснення таких специфічних територій молоді насадження не приживалися. Температура піску могла сягати 60 градусів, а подекуди однорічні сіянці заввишки 4-5 см просто засипало під час пилової бурі.
Наступна спроба була більш вдалою. У 70-х роках XX століття соснові насадження висадили шляхом "шелюгування" на площі 3 000 га. Проте уже 2005 року пожежа знищила значну частину лісових насаджень. Через те, що сосни були висаджені густо, вогонь поширювався дуже швидко. У результаті згоріло 500 га лісу.
З 2007 року лісівники розпочали відновлення й заліснення згарища. Тоді лісівники вирішили змінити схему посадки, зробивши відстань між деревами більшою – 2,5 на 0,7 метра у рядах, що дає кращий доступ поживних речовин до сіянців. Аби захистити ліс у разі пожежі, тут створили широкі піщані смуги – пожежні розриви та висадили уздовж листяні насадження.
Наразі висота соснових насаджень на арені сипучих пісків становить від 4 до 10 метрів.
За матеріалами Слобожанського лісового офісу
