Царство Небесне та наша вічна пам’ять!
Сьогодні у Кременчуцькому Міському палаці культури в останню путь проводжали загиблого військового сержанта, командира гранатомету 5 протитанкового відділення 1 механізованого батальйону, патріота Олександра Вікторовича Малєєва.
Захисник стояв на обороні України ще з часів Антитерористичної операції з 2014 року.
На церемонію прощання, окрім рідних, близьких та містян, прийшли секретар міськради Юрій Гриценко, віцемер Руслан Проценко та директорка департаменту соціального захисту населення Марина Доценко.
Біля домовини ридала мама загиблого – Любов Василівна. Поруч стояли інші родичі. Біля домовини розташували чимало вінків.
Кременчужанин народився 25 липня 1965 року. Закінчив 19 школу, далі навчався у 20 профтеучилищі на електрогазозварювальника. Тривалий час працював на різних підприємствах.
«Але з початку агресивних дій 2014 року пішов воювати, як і його молодший брат. На жаль, у 2020 році помер від захворювання його молодший брат, він похований на Алеї Героїв. А тепер проводжаємо Малєєва-старшого», - розповідає військовослужбовець із позивним «Художник».
Додає, що Олександр був впевненим у собі чоловіком, скоромним, дуже добрим чоловіком. Був у своїй частині молодшим командиром, мав великий бойовий досвід.
Загинув Захисник прямо в окопі на позиції неподалік населеного пункту Юрівка Запорізької області.
Були тут і військові, які служили з Захисником в армії багато років тому і які пронесли дружбу через роки.
«Я знаю, що він завжди був на нулі, бо навіть пам’ятаю, його шукала донька», - Дмиро Староженко.
«Він був веселим, доброзичливим, завжди нам допомагав», - розповідає дружина друга Дмитра.
Побратим військового згадав, що Олександр уже довгий час хворів після контузії, у нього були хворі ноги, проте не хотів йти з оборони.
«У відпустці спішив з усіма попрощатися, наче передчував. Купив онучці велосипед, швидко поїхав до мами, рідних. І потім поїхав на Запоріжжя.
Усім він завжди допомагав, тим, хто лежав у госпіталі, самому шпиталю. Він напочатку війни був командиром, мав нагороди, але ніколи ними не хвалився, завжди був без пафосу. Ми радили йому долікуватися, але він до останнього рвався в бій, до своїх хлопців», - розповідає побратим.
У Загиблого залишилася мама, донька, племінники. Присутні проводжали сержанта, ставши на коліна.
Далі Захисника відспівали у Свято-Миколаївському соборі. Та поховали на Алеї Пам‘яті Свіштовського кладовища.
Нагадаємо, Завтра Кременчук проведе в останню путь захисника Олександра Малєєва
Ліна Романченко
Фото Віктора Гриценка
