Чорні плями на стелях чи стінах – грибок, який загрожує здоров’ю людини. Чому він з’являється та як якого позбутися, дізнавалася «Кременчуцька газета».
Нещодавно в інфекційному відділенні дитячої лікарні Кременчука батьки маленьких пацієнтів знайшли плісняву на стелі і вікнах... Відповідні світлини вони розмітили у Фейсбуку, а небайдужі містяни зауважили, що таку картину тут спостерігають уже не перший місяць. Згадали кременчужани і про те, як минулої осені під час перевірок депутатка Тетяна Сідерка та журналісти помітили цвіль у спортзалі колегіуму №25 та перед харчоблоком у ліцеї №4.
«Чим дихають наші діти? Ситуація не міняється місяцями, а то й роками», – обурювалися люди.
Боротися із пліснявої у колегіуму № 25 міська влади вирішила лише у травні цього року. Так, на лінійці з нагоди завершення навчального року в цьому навчальному закладі. міський голова Кременчука Віталій Малецький повідомив, що з 29 травня у спортзалі розпочнуть ремонт. Гроші на це виділили з міського бюджету. Тож можна сподіватися, що з нового навчального року школярі займатимуться фізкультурою у безпечному спортзалі.
Щодо дитячої лікарні, начальник управління охорони здоров’я Кременчука Дмитро Петращук повідомив нам, що всю відповідальність стосовно плісняви покладено на керівника лікарні. Однак, незважаючи на виставлені у Фейсбуку світлини, головна лікарка Лариса Носенко зазначила, що плісняви у відділенні ніколи не було.
Кременчуцька газета поцікавилася у керівниці Держсанслужби міста Надії Резнік, чи реагує їхній підрозділ на таку ситуацію та чи взагалі мають вони контролювати навчальні, лікувальні, громадські приміщення на наявність плісняви або інших грибків, які є небезпечними для здоров’я і дорослих, і дітей. Проте у відповіді все зводилося до того, що у Кременчуці цьому питанню ніколи не приділяли належної уваги. Адже самого пункту про плісняву, як пояснила Надія Резнік, у нормативних актах перевірок немає.
«У нас немає навіть такого розділу роботи. У місті цю ситуацію ніхто не контролює. У нормативних актах вказано лише, що у приміщеннях чи закладах не повинно бути сирості та вологи. Або що приміщення має відповідати вимогам санітарних норм. Все. Але конкретно про плісняву ніде не вказано, тому і перевірок таких не проводимо та у найближчий час не планувалося», – відповіла нам керівниця Держсанслужби Кременчука.
Єдине місце, де можливо замовити перевірку приміщення на рівень зараження грибками – це санітарно-епідеміологічна лабораторія області у Кременчуці. За словами представника цього підрозділу Василя Товстого, минулого року такі дослідження робили окремі приватні установи на платній основі. Спеціальних запланованих містом перевірок не було, як і мови про їх можливе фінансування.
На останній комісії з питань охорони здоров’я та освіти, що відбулася у травні 2018 року в міськвиконкомі, депутат Тетяна Сідерка підняла цю проблему та пообіцяла написати відповідний проект рішення, згідно з яким лікувальні та навчальні заклади мають перевіряти на плісняву та інші збудники легеневих захворювань.
Сліди плісняви знайшли… в легенях
Про те, як цвіль шкодить організму, ми почули від кременчужанки Юлії, родина якої мешкає на п’ятому поверсі «хрущовки» в центрі міста.
«П’ять років тому у будинку протікав дах – і все на наш останній поверх. Була саме сніжна зима, усе тануло. І вже через деякий час ми побачили, що на кухні стіни почали сипатися чимось чорним. Влітку ми викликали будівельників. Нам зняли шар стіни, і ми побачили страшну картину: поверхня була чорна – вся у плісняві. У кімнатах, де підтікає дах – стіни також потемніли», – розповіла Юлія.
Найстрашніше, що все це відобразилося на дитині: донька Вероніка на той момент уже кашляла близько року.
«Такий симптом, що вона наче б то і не хворіла, але постійно кашляла. Прокидається зранку і кашляє, і чхає – і так упродовж усього дня. Плюс знизився імунітет: ми ніде не промерзали і берегли дитину, проте двічі за рік у неї сталося запалення легенів», – розповіла мама.
На комп’ютерній діагностиці у приватній лікарні у легенях 4-річної Вероніки знайшли... спори плісняви.
Лікували недугу близько року. Спершу за порадою педіатра відвідували соляні кімнати у Скадовську. Потім пройшли курс лікування в алерголога. Відвідування дитсадка довелося відмінити на рік. Ремонт у квартирі зробили одразу після виявлення недуги. Профілактику стін, де колись знайшли плісняву, проводять і досі, адже ризик ускладнити алергію після того випадку зріс. Та незважаючи на те, що хворобу вилікували, алергія у дівчинки так і залишилася, констатувала мама.
У чому небезпека?
«Пліснява є збудником алергії у 98% хворих. Вона буває вуличною і кімнатною. Є альтернаріум та кладоспоріум – це гриби, що оточують нас на вулиці і живуть за рахунок рослин. А от асторгіліус (чорна пліснява) і капініциліум (біла) – це гриби, які паразитують у нас в помешканнях. Звичайно, якщо людина живе у такому приміщенні, у неї виникає алергічна реакція. А вже при обстеженні ми виявляємо, що це реакція саме на гриби», – розповіла місцевий дитячий алерголог Тетяна Каптан.
За її словами, такі вуличні «гриби» ростуть сезонно, у період дощів за сирої погоди: весною та восени. Розмножуються вони спорами – один такий гриб утворює понад 3 тис спор за сезон. Вітряна погода розносить їх дуже далеко. Тому поширюються гриби швидко і масово. Присутні вони і у прілому листі, і під час цвітіння Дніпра.
«Коли температура низька, земля не встигає висихати, і це рай для спор таких грибів. Також, якщо вологий мікроклімат у помешканні, ріст грибів прогресуватиме й там. Особливо, де у квартирі висока вологість чи постійне намокання приміщення», – пояснює Каптан.
За дослідженнями, найчастіше від плісняви страждають працівники, які прибирають листя, вкладають сіно чи солому. Адже чорний гриб найчастіше з’являється саме там, де є цвіль.
Тут експертка зауважує: реагують на нього здебільшого люди зі зниженим імунітетом. Особливо алергіки та діти.
Проте міф, що пліснява є буквально в кожному помешканні, пані Тетяна спростовує.
«Якщо сухе приміщення, де постійно працюють витяжки, наприклад, у ванній кімнаті та кухні, то плісняви не буде», – говорить вона.
Щодо лікування, то все залежить від форми ураження.
«Якщо тяжка форма, то людина, можливо, все життя буде на якихось препаратах. Але зазвичай призначаємо декілька курсів лікування, і все проходить. Можуть бути випадки необхідності пройти їх кілька разів потім, якщо, скажімо, у людини знизився імунітет».
За даними Тетяни Каптан, у Кременчуці зараз від алергічних реакцій на плісняву лікуються кілька десятків людей, але самі захворювання не є критичними. Однак грибок інколи, окрім проявів кашлю, проявляється навіть ззовні: коли на слизових оболонках та у порожнині роти утворюються грибкові нальоти.
На думку дитячого алерголога, діагноз Вероніці, про який ми згадували вище, був зроблений поспішно. Адже самі спори плісняви в легенях знаходять шляхом дослідження харкотиння та аналізів крові, а отримати перше від 4-річної дитини проблемно.
«Перш за все, має бути належна екологія у приміщенні. Якщо ви помітили, що у вас вдома є пліснява, з нею треба боротися. Провести повну санацію та утеплення», – зауважує алерголог.
У разі випадків такої алергії (особливо дітям) радить відвідувати соляні кімнати – для профілактики.
«Соляні кімнати – це один із методів лікування. Вони є по всій Україні, у багатьох санаторіях для лікування бронхо-легеневої системи. Є природні – біля моря чи на Закарпатті. Але використовують їх у період ремісії, а не під час самого лікування. Саме ж лікування варто проходити до кінця, а не заліковувати на першому етапі. Адже, буває, призначаєш курс, а людина його припиняє при першому покращенні. І тоді на наступний сезон приходить із тим самим», – підсумовує Каптан.
Як уникнути плісняви вдома
Представник приватної будівельної фірми Олександр Рокитний, до якого ми звернулися з цим питанням, розповів, за яких випадків у квартирах та приватних будинках трапляється пліснява.
«Найчастіше вона буває у будинках, що побудовані блоками. З роками блоки втрачають структуру, і між стиків та тріщин забігає вода. Саме тоді стіна набирає вологи і з часом починає цвісти. Також це може трапитися, якщо стіна знаходиться з вітряної або північної сторони», – розповідає Олександр.
Тож найперше, на що треба звернути увагу, це утеплення.
«Інколи ми можемо спостерігати, коли посеред багатоквартирного будинку утеплена зовнішня стіна однієї із квартир. Це саме той випадок, коли господар дбає про уникнення вологості у квартирі. Середня вартість такої роботи – 300 грн/м2, плюс витрачені матеріали. Проте легше і дешевше, коли люди роблять утеплення монолітом (тобто, кілька квартир на поверсі). У приватних будинках квадратура коштуватиме дешевше, оскільки роботи не висотні», – резюмує майстер.
Серед найбюджетніших варіантів утеплення – пінопласт. Дещо дорожчим є утеплення пінополістиролом – він гірше поглинає вологу. І найнадійніше від вологи береже мінвата.
«Мало уваги приділяють і вентиляції. Візьмемо підвіконня, під яким гріють батареї, але вікно разом із цим «цвіте». Причина в тому, що тепле повітря циркулює неправильною траєкторією і обігріває не те, що потрібно. Підвіконня має закривати батарею лише на одну третину, і це важливо. Також дуже важливо, щоб працювали витяжки – і у ванній, і в кухні. Потрібно нагадувати працівникам ЖЕКів, щоб вони прочищали вентиляційні витяжки. Бо зазвичай у старих будинках вони забиті і недіючі», – розповідає Рокитний.
У приватних будинках експерт рекомендує утеплювати підлогу та стежити, щоби був правильно сконструйований дах.
Ліна Романченко
