Днями у кременчуцькій художній галереї відкрили одразу три виставки. Одна з них дещр незвична - замість полотен, намальованих фарбами: роботи із тканини і пінопласту.
Кременчуцька мисткиня Надія Кряжева представила свій творчий доробок - картини зроблені у техніці кінусайга.
Захопилась цим різновидом японського аматорського мистецтва кременчужанка після передачі "Все буде добре". Два роки тому вона побачила, як за допомогою цієї техніки пропонували зробити ключницю.
Першою була картина - золота рибка. А далі роботи вдосконалювались. Зараз на картинах Надії переважно пейзажі.
"Беру фотографію, яка подобається переношу на пінопласт і за допомогою тканини роблю картину. У орігінальних японських картинах за основу використовують деревину. та я замінила іншим матеріалом", - говорить мисткиня.
Пінопласт купує в будівельних магазинах. Тканину- у спеціалізованих магазинах. "Друзі колеги по роботі приносять відрізи, а то залишки тканин", - говорить Надія.
До речі, тканинами допомагає і сестра, яка живе в Канаді і працює швачкою.
Свої шедеври наша землячка робить у вільний час, а працює вона бухгалтером.
Вони вражають соковитістю кольорів і реалістичністю. В основному це заморські пейзажі: острови Бора-Бора, Сейшельські острови, парки Канади.
Сама мисткиня говорить, що доки немає можливості мандрувати світом, то японське мистецтво стає в нагоді.
Побачити красу картин Надії Кряжевої можна до 17 березня в Кременчуцькій художній галереї.
Довідка
Кінусайга - різновид японського аматорського мистецтва, створення художніх виробів (подібності мозаїки) з різнокольорових шматочків тканини.
Створюється малюнок на папері, далі все розфарбовується, причому кожен фрагмент своїм кольором. Ці фрагменти нумеруються, потім все лінії переводяться на дерев'яну дошку, де так само відбувається нумерація. По контуру ескізу прорізуються борозенки глибиною всього 2 мм. Потім витягується старе шовкове кімоно і з нього нарізаються невеликі, які підходять за кольором клаптики трохи більшого розміру (в 1 мм). Складається мозаїка.
Краї цих шовкових клаптиків заповнюють спеціальним інструментом канавки, а сам фрагмент приклеюється на своє місце. Під час заповнення канавок - частина тканини за задумом автора натягується, а де-не-де, вона йде складками. Раніше користувалися переважно шовком, але зараз все частіше трапляються інші тканини - і льон, і віскоза. І це поєднання різних фактур надає картинам певну родзинку.
Нагадаємо, "Від Німана до Дніпра": тур литовських художників завершається в Кременчуці
Світлана Павленко
Фото Кирила Воронцова
