У Кременчуці депутати більше години торгувалися з іноземним інвестором газоутилізуючої системи на Деєвці – питання реалізації проекту за дев’ять років знайомства дійшло до затвердження сесії міськради.
Більше години тривала в Кременчуцькій міськраді напружена дискусія щодо умов договору з іноземним інвестором, який ось вже 9 років збирається запустити на Деєвському звалищі переробку біогазу в електричний струм. Це було в четвер, 8 червня, на бюджетній депутатській комісії, яку очолює Олександр Плескун.
Угоду обговорювали в рамках державно-приватного партнерства з інвестором - ТОВ Спільне українсько-німецьке підприємство «Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього природного середовища» (ТОВ «СУНП« АЕТТЗНПС »). Мусимо уточнити, що з боку Кременчука партнерами плануються міська рада, КАТП -1628, і ще одне товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцьке підприємство по санації полігону» (ТОВ «КПСП», засновником якого є КАТП).
Ціна питання - більше 810 тис. євро. Саме така вартість інвестиційного проекту з видобутку біогазу на Деївській полігоні твердих побутових відходів і перетворення його в електричну енергію в нашому місті. Це власні кошти інвестиційної компанії, що виграла конкурс. Далі передбачається, що інвестор купує обладнання, а коли воно окупиться, то залишиться місту. Потім «КПСП» разом із засновником здаватимуть в оренду полігон для видобутку біогазу.
Учора представник німецької сторони прийшов до депутатів на їх прохання, щоби засвідчити про корективи в угоді.
По-перше, він заявив, що наполягає на праві в односторонньому порядку розірвати договір, якщо видобуток біогазу становитиме менше ніж 300 кубометрів на годину та якщо частка метану не перевищуватиме 46% у складі газу.
По-друге, німецька сторона із огляду на ризики, не хоче віддавати комунальникам обладнання на самому початку проекту. Цей термін вона продовжила аж до 14 років, при тому, що проект розрахований на 15-ть. Власне ці два питання і стали ключовими в довгій дискусії, яку вели переважно депутат Плескун із німцем – представником інвестора, який розмовляв за допомогою перекладачки.
Він доводив, що доповнення до угоди вносить з точки зору рентабельності та економічної вигоди, а в тому випадку, коли проект буде йти в мінус, доведеться сідати обговорювати як діяти далі.
Під час уточнюючих запитань з’ясувалося, що ніхто з депутатів не розуміється на такій галузі та окремих критеріях і їм необхідне підтвердження місцевого фахівця, окрім того, особисто О.Плескун був категорично проти одностороннього розірвання угоди.
І тоді німець дав зрозуміти, що він мало довіряє українцям та відверто заявив, що в нього вже вкрали частину обладнання, закладеного протягом останніх 9 років переговорів.
«Інвестиції, які ми плануємо вкласти - це не бюджетні кошти, а приватний капітал і ми хочемо мати гарантію у випадку, якщо неможливо буде реалізувати проект (а такі преценденти у нас в Кременчуці вже були!), ми хочемо забрати наше обладнаня і припинити проект. Хотілося б додати пару прикладів. В минулому був такий прецендент, що на полігон вивезли 400 тис. тонн шлаку і піску, тим самим фракція метану впала до мінімуму. І це вплинуло на якість газу і впала рентабельність. На прикладі такого казусу ми хочемо мати право забрати наше обладнання.
По-друге я спостерігав на багатьох полігонах України що відходи під час доставки вже були частково спалені з метою вилучення якихось цінних фракцій, наприклад, металу. І це не одиничний випадок, а загально прийнята практика в Україні, на мій погляд. Якщо такі випадки будуть повторюватися в Кременчуці, то це до хорошого не приведе.
По-третє хотілось би заначити, що трапилося у нас в місті Кременчук: викрадення надзвичайно дорогих компонентів ситстеми - це частина гофрованих рукавів із нержавіючої сталі та металічні оголовки скважин.
Отож, якщо виникнуть такі обставини, ми хотіли би як інвестори в односторонньому порядку припинити відношення. Це не умови, а скоріше превентивні заходи», - заявив він.
Інвестор також розтлумачив, що правильне складування сміття базується на пошаровості (пересипається шлаком та піском).
«Протягом останніх двох років ми займалися з керівництвом міста наведенням порядку на полігоні на Деевській горі, аби грамотно складували відходи. І тепер сподіваємося, що нарешті реалізуємо даний проект. Він носить скоріше соціальний характер, а не економічний. І великих грошей він не принесе», - сказав він.
Натомість О.Плескун наполягав, щоб указати в угоді економічні критерії, при зниженні яких є підстави для перегляду цього проекту. Депутат також обурювався тим, що нові умови кардинально відрізняють документ від того, що затверджували на сесії, і вивчали в конкурсних документах.
На питання Плескуна, як ми будемо отримувати орендні платежі якщо вони не у нас у власності?! відповів Павло Бедрацький, якого поставили очолювати ТОВ «КПСП».
«Ми отримуємо оренду за збірну систему, яка на балансі КАТП 1628. Поки що беремо 10%, поки оформлюются дозвільні документи на отримання зеленого тарифу та активізацію газової системи, потім 20% буде», - запевнив П.Бедрацький.
Але голову депутатської комісії турбувало те, що урізали уставний капітал в підприємстві на користь інвестора (59% на 41%, хоча відпочатку планувалося 51% - міськраді). На його думку, від цього в депутатському корпусі буде зайва напруга.
Ще він переймався тим, що з модернізацією системи статутний капітал збільшиться, а відсотки в угоді залишаться.
«Кременчук отримує оренду і дивіденди, колосальний ефект від дегазації. Це не наш обов’язок, а обов’язок міста: проводити дегазацію полігона, щоб дотримуватися всіх норм та правил. При дегазації тіло полігона зазнає усадки втричі швидше, що збільшує термін експлуатації», - казав представник німецької сторони, не розуміючи, які ризики можуть бути у міськради.
«Перше - це корисна копалина, як джерело прибутку міськради, без якого ви не зможете отримувати прибуток.А найбільший ризик це втрачений час - 1 рік ми обговорюємо з вами і нічого не робимо з іншими. І соціальний ризик, про який ви говорили!», - відповів йому Плескун.
Коли розмова зайшла у глухий кут, депутат Оксана Піддубна зазначила, що «тут відбувається діалог різними мовами як в прямому так і в переносному сенсі».
«Приватний партнер розуміється на переробці сміття. А ми сидимо з різними вищими освітами, читаємо тільки угоду і нічого не розуміємо. Ми вказуємо на якісь економічні критерії, в яких ніхто не розбираєтьсяч. Ніхто не може відповісти на питання, наскільки можливо пересипати шари піском і сміттям. Я відповіді тут не чую. Покажіть мені фахівця з нашої сторони, який компетентно відповість, чи можна пересипати піском, скільки того піску потрібно, чи може хтось сказати, чи відповідає реальності цифра 300 кубометрів при данному обладнанні?!», - звернулася Піддубна до депутатів.
Перший віце-мер В.Пелипенко доводив їй, що проект вигідний та спробував пояснити технологію.
Заступниця начальника УЖКГ Катерина Бутенко відповіла, що є обсяг сміття на звалищі, який знають. А звідти і приблизні поклади газу. А скільки ще його там, ніхто не знає.
«Якби я знав, що скільки виникне питань у депутатів, я б не прийшов сюди. Щодо технології та технічних питань - з полігоном в Кременчуці я познайомився 2008 року. Дегазацією ми займалися за свій рахунок. З 2008 до 2015 ми пробивали скважини за свій рахунок. В 2011-2012 – провели реконструкцію нашої газозбірної системи, пробили нові скважини замість тих, що вийшли із ладу. Відпочатку виходили з розрахунку що будемо добувати 800 кубів газу. 2014 року після вимірів ми зробили висновок, що добувати можна 190-200 кубів. Минулого року, після дискусій з владою, ми спільними зусиллями провели експертизу на полігоні. Провели технічну оцінку системи і прийшли до висновку, що система дієздатна на 50%.
Виходячи із припущення ми плануємо добувати 300 кубометрів. Ми зважили всі складові і вирішили інвестувати в цей проект ще порядка 800 тис. євро», - аргументував представник інвестора. Я за те щоб завжди чітко формулювати і прописувати суми. Сьогодні я в цьому переконався. І категорично не згоден передавати електростанцію одразу після введення в експлуатацію. Вважаю подальшу дискусію недоцільною. Проект в Кременчуці для нас не економічно вигідний, а у форматі спортивного інтересу і просто наші інвестори хочуть довести все до ума», - відрізав представник німецької сторони.
Він заявив, що буде завжди домовлятися, поки є стійкі аргументи того, що вони мають наміри успішної реалізації таких проектів.
«Я не з чуток знаю, як непросто реалізовувати такі проекти в Україні. Україна відстає років на 10-15 від Німеччини. Сподіваюсь вона нажене її. Щодо проектів у форматі державного та приватного партнерства, то не знаю ні одного успішного. Тому ми погодилися спробувати та реалізувати його в Кременчуці», - заявив він і додав що працюють на полігоні відходів у Вінниці але на інших умовах.
Під кінець дискусії Плескун все ж укотре звернувся до партнера і попрохав подумати, якщо не про терміни передачі обладнання, а про рівні частки у статутному капіталі.
На сесії міськради тепер відправлять на голосування проект рішення із додатковими пунктами, якщо німці не передумають.
«Реалізація такого проекту можлива лише за відсутності конфронтації, коли отримують позитивні ефекти. Ні для кого не секрет, як складно Україні залучити інвестора в той чи інший сектор», - підсумував німецький представник.
Депутат Дмитро Кавунник при цьому зазначив: «ні в якому разі не конфронтація. Ми одна команда. Це бізнес».
Марина Соловей
