Хореограф Євген Кот та його дружина, чемпіонка світу з танців на пілоні Наталія Татаринцева виступили на кременчуцькій сцені.
Учора в Кременчуці, в Міському палаці культури, пройшов концерт топового хореографа-постановника, переможця проєктів «Танцюють всі», «Танці з зірками» та судді шоу «Україна має талант» й «Танці World of dance» Євгена Кота.
Перед виступом кременчуцькі ЗМІ мали змогу поспілкуватися і поставити питання, які їх цікавлять.
- Ви вперше в нашому місті, чи вже були раніше?
- Я був у Кременчуці, але дуже-дуже давно. Це було в середині 2000-х. Тоді працював з Тіною Кароль. І ми їздили туром по різних містах, виступали. Я знаю, що мої колеги, мої однокурсники, з якими я навчався, і навіть проживав в гуртожитку, саме із Кременчука, тож про місто відомо багато. Сьогодні (20 березня, - авт.) вже зі своїм шоу ми вперше приїхали в Кременчук і дуже-дуже чекаємо на зустріч із глядачами. На концерт запросили багато військових, наших захисників, наших героїв. Хочеться їх теж надихнути, зарядити енергією, позитивом і творчістю.
- Відомо, що з вами на сцені виступатиме кременчуцький гурт. Ви практикуєте, щоб з вами виступали місцеві танцівники? Чи це вперше?
- Це одна з моїх місій. У кожному місті, куди ми приїжджаємо, ми шукаємо колективи, пропонуємо виступити на нашому концерті, щоб показати, по-перше, людям, яка у них талановита молодь в місті проживає. Показати, що вони можуть виступати на такій сцені, дати їм натхнення на те, куди треба йти, до чого прагнути, щоб у майбутньому теж могли приїхати в будь-яке місто зі своїм концертом, зі своїм шоу. (У Кременчуці це були учасники GFD studio, який працює при ПК "Нафтохімік", керівник Олег Рак, - авт).
- Є інформація, що ви з дружиною зараз обираєте пологовий будинок, де народжувати дитину, що це буде в Україні. Не розглядали варіанти Кременчуцького перинатального центру, адже тут у нас створені всі умови?
- Ми живемо в Києві, і вибирати Кременчук для того, щоб народжувати, ну це якось, мені здається, дивно. Якщо будуть у неї пологи, і мені везти її в Кременчук? Ні. Ми обираємо пологовий біля себе, поряд, щоб це було зручно, безпечно і швидко.
Ви не змінили думки, щоб поїхати за кордон народжувати?
- Я не бачу сенсу їхати за кордон, якщо у нас всі тут умови є для того, щоб все було безпечно і якісно. Ми українці, ми в Україні, нас все влаштовує!
Ваша дружина вагітна, але ви продовжуєте разом танцювати на сцені, виступаєте разом. Чи додаються складнощі, можливо змінювали якісь рухи, які раніше були?
- У програму, яку я поставив, спочатку потужно ввів Наталю. Вона в багатьох номерах танцювала зі мною. Практично від першого майже до останнього. Але зараз Наталя на такому терміні вагітності, що це не дозволяє повноцінно виступати. На першому турі вона теж була вже при надії, але то був ранній термін, і ми від'їздили. А зараз немає такої фізичної можливості, вже і животик помітно. Її важкувато – тому замінив номери програми, взяв навантаження на себе, додав до складу артистів. Ще одну дівчинку, щоб замінити її в деяких номерах. Але все ж таки Наталя захотіла брати участь і залишитись у програмі. Тому певні номери, які були легкі, ми для неї залишили.
- Ви з Наталею безумовно творча пара, творчий тандем. В інстаграмі ви викладаєте, що у вас дуже теплі відносини. І на сцені разом, і вдома разом. Як вам вдається їх зберігати?
- Просто ми живемо так, як нам хочеться. Ми хочемо жити позитивно, щасливо, хочемо досягати певних цілей разом. Ставимо їх разом і йдемо до них. Немає якоїсь там чарівної таблетки чи формули успіху. Ми просто поважаємо один одного, просто любимо один одного, йдемо по життю разом.
- Ваш концерт складається з декількох блоків. Хто є автором програми і чия була ідея додати стендап?
- Ідея моя, автор я, соліст я, режисер я. Проте є дуже велика команда, яка мені допомагала. Це і другий режисер, і хореографи, яких ми наймали, і танцівники які класні у нас, і звукорежисери допомагали, і костюмери, і люди, які графіку малювали. Зараз, на жаль, у нас бюджет дуже оптимізований, тож не возимо з собою екрани. Ну, це якби трошки клопітно, бо це найперше, що тягне за собою великий штат людей, багато різних затрат, тому довелось оптимізувати. Але і від цього наше шоу не страждає. Воно максимально драйвове, позитивне і енергетично заряджає.
- Чи обрали ви ім'я для своєї донечки?
- Ні, ім'я ще не обрали, там декілька у нас є на замітці, але ми не впевнені. Ще є час, ми нікуди не поспішаємо. Поки що розмовляємо на цю тему.
- Розкажіть про вашу волонтерську діяльність. Чи вистачає часу, коли концерти в рамках туру? Чи не зник запал, як це було на початку війни?
- Зрозуміло, що на початку війни, коли не було певних завантажень своєю роботою, я займався тільки волонтерською діяльністю. Весь час віддавав волонтерству. Зараз зрозуміло, що мені треба і сім'ю годувати, і проводити певну діяльність. Ми їздимо з концертами, тож волонтерства стало менше в моєму житті. Але останнім часом багато всього робиться онлайн. У тому числі волонтерство. Плюс ми як донатили завжди на різні ініціативи, допомагали різним зборам, так і допомагаємо. А під час минулого туру багато коштів зібрали на відбудову укриттів. Це була ініціатива Сергія Притули, його фонду. Ми робили шкільні укриття на деокупованих територіях. Щоб діти мали змогу продовжувати навчатись. Не просто йти в укриття і ховатися, а продовжувати там уроки, щоб класи були обладнані різними меблями, технікою і всім-всім-всім. Ну і так загалом то військових одягаємо, то передаємо гроші на необхідне, то автівки, то щось. Нещодавно отримав приємну подяку від Сил спеціальних операцій. Прислали і мені, і Наталі подяку за те, що ми передали автівку їм.
- Ви родом з Херсона. Чи тримаєте ви зв'язок з цим містом, яке вже скільки витерпіло і продовжує потерпати від окупантів?
- Зараз люди, які зі мною там пов'язані, то вже не живуть в Херсоні. І я там був дуже-дуже давно. Але все одно Херсон для мене залишається рідним містом. І мені болить, коли Херсон ворог обстрілює щодня. Ми дуже-дуже чекаємо і надіємося на те, що наші герої, наші збройні сили звільнять всю Херсонську область, а не тільки Херсон. Дуже багато пов'язано моментів саме з Херсонщиною. Це і Скадовськ, це і Лиманське, це і Лазурне. Ті місця, де я відпочивав влітку в дитинстві. Хочеться туди знову потрапити - на наші Чорноморські пляжі, Чорноморські ігри, що проходили там.
- Під час війни часто лунають повітряні тривоги, концерти припиняють. Скажіть, як ви далі знаходите сили продовжувати далі виступати?
- Я розкрию секрет - так виходить, що під час жодного нашого концерту не лунала тривога. У нас була історія, що ще до початку концерту був сигнал, а ми просто пізніше почали концерт. У всіх інших випадках ми повністю відпрацьовували концерт (Саме так було і в Кременчуці ввечері 20 березня. Концерт Євгена Кота пройшов без зупинок, - авт.).
Що б ви побажали кременчужанам?
- Приходьте на концерти. На мій, не мій, інших артистів. Надихайтесь. Повірте, культура - це така класна штука. Вона надихає жити, надихає допомагати і справлятися з будь-якими негараздами.
Олена Ліпошко
Відео, фото Микити Ліцкевича
