
Пряма мова.
Український співак, автор пісень та заслужений артист України Арсен Мірзоян вчора гастролював у Кременчуці. Традиційно перед концертом співак поспілкувався з кременчуцькими журналістами. І традиційно перше питання представників медіа було про те, що змінилося у творчості артиста в житті під час повномасштабної війни?
І виявилося, що нічого!
- А як це нічого? Ну подивіться, я, наприклад, читав, що ваша дружина розповідала, що зараз комерційних концертів майже немає, здебільшого це благодійні заходи на підтримку військових, тому у нас немає іншого джерела прибутку, тому вона пішла на роботу… А у вас нічого? Ви не заробляєте на концертах, тоді як ви живете?» - каже редактор «Кременчуцької газети» Олег Булашев і у відповідь чує, що не всі концерти благодійні. Є і комерційні. А перші благодійні концерти співак почав проводити з 2011 року.
А ще Мірзоян працює на корпоративах, як це було і раніше.
- Є корпоративи, де люди замовляють на дні народження, на ювілеї. Ці гроші я спокійно можу розподіляти. Якщо це мої знайомі, мені дзвонить і каже, що в мене 50 років і запрошує, - говорить він.
- А який у вас гонорар на такому корпоративі?
- Я їм кажу, що два тепловізори. Можеш дати мені гроші, я їх куплю, можеш їх купити і замість гонорару мені віддати. А буває, гонорар забираю, а там ми самі розподіляємо, що і як ми робимо, - відповів Арсен, а далі розповів, як постійно покриває запити конкретних військових частин.
- Зараз оці чотири концерти, на які ми виїхали, то у нас є конкретний запит від військової частини. Це чотири мінометні розрахунки. Їм треба пікап. Не той пікап, як ми звикли бачити, а пікап трошки виглядає, як грузова машинка, щоб входив і розрахунок, і підвозити БК. Відповідно, для кожного розрахунку треба тепловізор і старлінк. Це було все в одній заявці. Зараз ми цю заявку намагаємося обробляти. І не завжди, наприклад, я кажу, що з таких концертів грошей не вистачає, тому доводиться додавати свої. Тут нікуди не дінешся. Буває, що купляєш взагалі в борг. Я пам'ятаю, як я брав кредити, щоб покривати маскувальні халати. Тому що чекати, коли ти на них заробиш, чекати, коли їх відшиють, вже й зима закінчиться. Кажу, так, давайте так, беремо кредит, заготовляємо, розмірні сітки, будемо розбиратися потім…
Іноді буває терміново треба дрон. От на позицію треба тепловізійний дрон терміново і теж ти ж не будеш чекати концерт, чи коли ти там десь щось заробиш»,- каже співак.
- А ви рахуєте, скільки ви передаєте такої допомоги? - звучить наступне запитання журналістів.
- Ні. Ні. Ні. Я так розглядаю, там 1300 автівок передали на фронт з нашою командою… З початку повномасштабного рівно тисячу,- каже співак і знову розповідає про допомогу військовим та згадує, що з 2014 року деякі хлопцістали командирами і дорісли до генералів.
- А ви з якимись конкретними бригадами працюєте чи допомагаєте різним? - запитує журналістка «Кременчуцького телеграфу» Катерина Турубара.
- Ми працюємо з конкретними бригадами. Наприклад, коли ми почали рік назад працювати Бахмут і весь той напрямок, і я вже так, я не знаю, так вийшло, що я вже став амбасадором 93-ї бригади «Холодний Яр»… - каже співак і зазначає, що руснян не жалі снарядіві проводить м'ясні атаки і вкатує просто українські міста, позиції ЗСУ.
- Можливо, у вас з'явилась якась звичка за час війни? Наприклад, лягали спати в одязі вночі, чи телефонують і вранці, і в обід, і ввечері своїм родичам, які там знаходяться? - далі запитує Олег Булашев.
- Телефонувати родичам – ні. Я вам скажу, що там безпосередньо зв'язку немає особливого. Ну, хіба, що біля Старлінка… А спати? Так, ти спати лягаєш все одно і в одязі, і буває навіть, коли ти спати лягаєш в бронежилеті і знімаєш просто каску. А раптом зараз раз - і треба бігти,- каже Арсен.
- А хтось з вашої команди пішов воювати? - лунає чергове запитання.
- Ні, ніхто не пішов. Всі волонтери. Коли все розпочалося, пам'ятаю, що так дуже нормально артистів поїхало. Я вивозив свою сім'ю, Ніну Митрофанівну, Тоню у Яремчу. 24 числа вже в мене в дворі з'явилося СБУ. І попросили вивезти Героя України, тому що є загроза захоплення урядового кварталу. І, типу, якщо Ніна Митрофанівна попаде в полон, ми, типу, можливо, не зможемо визволитися швидко. Нам буде важко. Лише вирішувати питання по обміну і все таке. Я їх вивіз, і мені треба ж було терміново вертатись в Київ. Я пам'ятаю, я позвонив багатьом артистам, які знаходилися на той момент на Західній Україні. І всі розказували мені про вишкіл, про ще щось, про ТРО. Єдиний, хто допоміг - Олександр Положинський. Ми з ним помчали назад в Київ. Він спитав, що там є? Я йому одразу показав, що ось в мене на дивані лежать два АКМ. Зброя є, підрозділ є. Примикаємо і працюємо. Тому що поки ти будеш щось вирішувати, записуватись в ТРО, проходити вишкіл, треба бути вже в Києві… - каже співак.
Розповів він і про імпровізовані концерти на передовій і навіть про те, що його інколи просять виконати ту чи іншу пісню з матюками.
- Звісно, в ефір це не потрапляє. Ми це не виставляємо, а хлопці виставляють. Бо іноді є прикольні моменти, але вони поки що в моєму телефоні живуть. Бо не можна там, наприклад, виставляти, бо зрозуміла позиція, де це відбувається,- уточнює Арсен.
- А якою піснею ви собі настрій підіймаєте? - запитує Олег Булашев.
- Ну, знаєте, я одразу пишу, або, ну, починаю просто брати будь-яку пісню і робити з неї чуш. Ну, чуш прям на ходу. Ось, наприклад, пісня про собачку Муму, - і заспівав перероблену пісню.
- А вас на Новий рік ще не запрошували? - запитують журналісти.
- На Новий рік щось запрошували, але у нас традиційно Новий рік на фронті. У нас є така акція «Салат для солдат», ми робимо олів'є. Це запровадив Юрій Степанович Тира. Минулого року було 11 тонн 600 і 11 екіпажей якраз роз'їхалось по фронту. Тобто одразу то олів'є, яке грузиться в машину, ми разом з машиною йде на фронт,- каже Арсен Мірзоян.
Далі питання стосувалися творчості артиста, і зокрема, нового альбому «Сонце». Виявилося. Що альбом матиме 2 частини і зараз він представляє першу частину альбому. В неї поки що війшло 5 пісень. Всі пісні навіяні війною.
- Є пісня про доньку, є пісня про думки цивілізованої людини, але мого віку. Я думаю, що з цими думками прокинулося багато людей 24 лютого. Окрім емоцій, якщо прибрати перші враження, то цивілізовані думки виглядали десь так. Є пісні про артистів, спекулянтів... До першої частини увійшла пісня, яка присвячена бійцям. Це безпосередньо водіям, які вивозили цивільних з Бахмуту: це Грек, Кавун і Оса. Вони навіть є в кліпі. На концертах я їх згадую іноді. Але до кліпу ми все ж таки випросили у хлопців відео з телефонів, попросили у дружин домашні відео. Небагато. Тому вони до відео увійшли. Ця пісня називається «4 16-х». Це загальновійськовий розмір резини. Р-16»,- каже артист.
- Скажіть, ви вже не перший раз у Кременчуці? Що думаєте про наше місто? Вже встигли щось подивитися? - запитують представники медіа.
Виявилося у Арсена в Кременчуці багато друзів. І раніше, коли він жив у Запоріжжі, весь час їздив цією трасою через Кременчук на Києв. Ще він знає Власівку, бо там знаходиться постачальник молока у Макдональдс.
Розповів співак і про те, що кожне місто має свій лот для розіграшу. Сергій Смітанкін, відомий український митець, художник робить картини на залишках коробочок БК.
- І я попросив його під кожне місто намалювати мені якусь знакову світлину конкретного міста. І він це любить робити…
Я наприклад, коли їхав в Америку, я брав з собою картини, вони більш такого національно-українського стилю. Полтавщина така, знаєте, красива. Хати такі мальовані. Воно і виглядає зовсім інакше, - зазначив співак.
Олег Булашев
Фото, відео Олександра Попенка