Пряма мова.
Сьогодні, 27 травня, весь світ відзначає День екстреної медичної допомоги. Це день, коли ми віддаємо шану лікарям невідкладної медичної допомоги, медсестрам, фельдшерам, реаніматологам та іншим медичним працівникам, які невтомно працюють, щоб надати невідкладну та життєво необхідну допомогу в критичних ситуаціях.
Начальник станції екстреної медичної допомоги №2 Юрій Малинка розповів журналістам, що дата 27 травня обрана не випадково, бо саме в цей день багато років тому було започатковано роботу екстреної медицини в Європі - у Лондоні був підписаний акт Європейського товариства екстреної медицини з метою створення моделі системи, щоб надати кожному громадянину Європи професійну, компетентну і, перш за все, своєчасну реакцію на будь-який гострий стан, що загрожує життю чи здоров’ю.
В Україні свято відзначають з 2022 року – моменту повномасштабного вторгнення росіян на територію нашої Незалежної держави. Тож, для охопленої війною України, сьогоднішня дата – особлива. Перш за все, тому, що працівники швидкої допомоги першими беруть на себе відповідальність за порятунок людського життя. Від їхнього професіоналізму і досвіду залежить у буквальному сенсі найцінніше – чи буде людина жити.
Юрій Малинка сьогодні з гіркотою каже, що інколи люди не розуміють ситуації, відносяться до швидкої, як до таксі або просто як до обслуговуючого персоналу.
«Викличуть швидку, відвезуть в лікарню, не треба ж буде їхати в маршрутці або викликати кума, брата, свата, платити йому за бензин. Швидка приїде і відвезе в лікарню і вони не рахують, що дійсно, можливо, комусь у цей час дійсно потрібна допомога»,- каже керівник станції екстреної меддопомоги Кременчука.
Він констатує, що за добу медики станції отримують 170-220 викликів.
«Я беру і округ, тому що ми в себе включаємо весь не тільки Кременчук, а й Кременчуцький округ, до якого входять Горішні Плавні, Кобеляки, Козельщина, Глобине і Кременчуцька підстанція. Таким чином ми обслуговуємо весь округ.
По місту у нас щодоби десь 110-120 виїздів», - каже пан Малинка і далі надає деякі статистичні дані. На станції працює приблизно 250 працівників, з яких 25 лікарів, 205 фельдшерів екстреної медичної допомоги, 24 людини - це інший персонал.
Цих людей, безумовно, можна вважати Героями, бо в мирні часи – їх праця важка, а під час війни – щоденний героїзм.
«Кожного дня у нас різні виклики, різні на складність. Намагаємось працювати вчасно. Доїзд по місту у нас має бути на критичні виклики до 10 хвилин. Хоча, враховуючи стан деяких шляхів, вулиць, завантаженість вулиць, завантаженість у наших подвір'ях, у будинках багатоквартирних, ми можемо інколи не вкладатись у цей норматив. Та й культура водіїв, інколи бажає бути кращою, як і культура пішоходів.
Сьогодні їду у тролейбусі, на водоканалі піднімається швидка. Люди, які йшли через пішохідний перехід, так і пройшли. Швидку не пропустили. Ось вам і культура наших людей, а швидка їхала з маячками і сиреною. До наших людей доходить лише тоді, коли це їх стосується безпосередньо», - констатує керівник.
А ще він радить перестати влаштовувати з приїзду медиків кіношоу.
«Розумієте, у нас звикли викликати швидку, коли лежить людина. Ви спочатку підійдіть, запитайте, чи потрібна людині допомога? Буває таке, що перепив чоловік, ліг та й собі відпочиває.
А тут приїхали медики і безліч містян все це знімають на смартфон…
Вибачте, у цей час, коли ми приїхали і розбуркуємо п'яного, який може бути неадекватним, а в цей час десь може бути інфаркт, інсульт або кровотеча. Коли машин немає вільних, ця бригада зайнята не тим, як кажуть, це не профільна робота.
Я вважаю, що на таких випадках люди якось повинні більш свідомо відноситись до таких ситуацій»,- каже Юрій Малинка.
Серед проблемних питань керівник станції екстреної меддопомоги називає і нестачу лікарів у змінах. У зміні на станції працює 2-3 лікарських бригад, а було б краще, аби кожна з 12-14 бригад, що працює на лінії, мала лікаря.
«Легше, можливо, у кабінеті сидіти, легше десь приймати, ніж тут - мати екстрені стреси для здоров'я, для життя. Але у нас робота така.
Фельдшерські посади у нас практично укомплектовані.
Зараз у нас проходять навчання два інтерни. Сподіваємось, що вони залишаться у нас працювати»,- каже керівник кременчуцької швидкої.
А ось з автопарком справи на станції більш-менш стабільні - машини є. Найстарша з них – 2013 року випуску, але вона в резерві, а на маршрути їздять автівки 2019-2020 років випусків.
«Машинами опікується комунальне підприємство автогосподарства закладів установ Полтавської області охорони здоров'я. Вони нам надають послуги транспортні, вони опікуються технічним станом автомобілів, паливно-мастильними, заправка тощо»,- каже медик.
Звичайно, у день свята ми не могли не запитати про те, що робить лікаря щасливим?
Юрій Малинка каже – аби викликів було менше, а ті, що були – були легкими, а ще, коли немає важких хворих, немає смертей, немає таких випадків, коли треба людей реанімувати. Проте коли медик зробить важку справу, коли спасе людину отримує задоволення.
Ми ж бажаємо працівникам екстреної медичної допомоги безпечних умов праці, здоров’я, щастя, сили духу та скоріших виїздів у мирний час!
Нагадаємо, Кременчуцька станція екстреної меддопомоги отримала нового начальника
Олег Булашев
Відео Микита Ліцкевича
