Кременчуцька газета
Неділя, 26 Травня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ми в Telegram

Ви є тут

Здоров'я дітей під час війни: на що кременчужанам звернути увагу

13 квітня 2024 09:00

У період повномасштабної війни стало більше звернень до лікарів, щодо змін у психологічному стані малюків. Життя у час, коли постійно лунають сирени, іноді чутно звуки вибухів, дається взнаки. І тут завдання батьків – не забувати про аспекти, на яких базується здоров’я дитини, а надалі – дорослої людини.

«Кременчуцька газета» продовжує досліджувати тем здоров’я. У попередньому матеріалі ми розповідали, чому жінкам не варто відкладати візит до лікаря з профілактичною метою. Цього разу журналісти поспілкувались із заступницею директора з охорони дитинства та материнства КНМП «ЦПМСД №3», лікаркою-педіатром вищої кваліфікаційної категорії, позаштатною фахівчинею з педіатрії Надією Боровик щодо актуальних питань здоров’я підростаючого покоління.

- Чи зменшилась кількість звернень із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну?

- Якщо враховувати в абсолютних показниках, то в 2022 році – на початку 2023-го, звичайно, знизилась. Тому, що багато кременчужан із дітьми виїхали за кордон. Потім, уже в 2023 році, люди почали повертатися. Також до Кременчука приїхали і вимушені переселенці із дітьми, тобто ситуація вирівнялась. А зараз кількість звернень–приблизно на довоєнному рівні.

- Чи змінилася за цей період проблематика звернень?

- Звичайно, зокрема щодо порушень ментального здоров'я дітей. Зараз багато таких звернень, які стосуються виключно психологічного стану. Можливо, просто у цей період цьому почали приділяти більше уваги. Зокрема нагадаємо, що за ініціативою першої леді Олени Зеленської створено Всеукраїнську програму ментального здоров’я. Тому дійсно навіть на державному рівні цьому приділяється багато уваги. Щодо самих скарг, то вони стосуються поганого сну, тривожності дитини. Наприклад, після якогось гучного прильоту по нашому місту діти починають боятися звуку сирени. Під час сигналу «Повітряна тривога» дітлахи поводять себе більш тривожно, ніж до того, коли не було вибухів.

- Батькам обов’язково треба звертатися до фахівців чи дещо вони можуть зробити самотужки?

- Однозначно треба звертатися до фахівців. Спочатку до лікаря первинного контакту: або лікаря-педіатра, або лікаря загальної практики сімейної медицини. А далі вже в залежності від скарг (можливо, враховуючи поєднання супутньої патології) допомогу надає або лікар первинної мережі, або матусю з дитиною скеровує до вузького спеціаліста.

- Чи є якісь загальні рекомендації?

- Якщо коротко – то це сон, фізична активність і достатнє перебування на свіжому повітрі. Але гігієна сну – у першу чергу. Це дуже важливо для ментального здоров'я. Корисно для профілактики влаштовувати із дитиною хоча б тричі на тиждень 45-хвилинні прогулянки. Не пробігти з торбою по магазинах, а виключно йти гуляти. Чи з домашнім улюбленцем в парк, чи просто–вулицями міста. Але це повинна бути повноцінна прогулянка. Під час якої просто поспілкуватися з дитиною.

- Зараз багато різної інформації. Чи потрібно дітей відгороджувати від неї, а можливо, навпаки, давати в необмеженій кількості?

- Звичайно, психологи рекомендують дітям давати дозовано інформацію стосовно військових моментів, прильотів тощо. Відповідно до дитячого віку. Але ми розуміємо, що кожен підліток має власний гаджет, а батьки не можуть повністю контролювати доступ до інформації, до тих же самих каналів. І тут теж користування інтернетом краще замінити на «живе спілкування». Наприклад, малюки можуть переглянути ті ж новини з бабусею чи дідусем. А можна все розповісти своїми словами. На жаль, ми живемо в реаліях, які змінити не можемо, тому просто мусимо змінювати своє відношення до них.

- Чим можна компенсувати втрату сну дитиною, наприклад, після тривожної ночі?

- Не буде так, якщо ми поспали сьогодні 5 годин, а завтра 15, то це якась компенсація. Так, це краще, ніж постійно не досипати, але це неповноцінна компенсація. Стосовно чи будити зранку учня на перший урок, чи дати поспати після тривожної ночі? То знаю, що в ліцеї, де навчаються мої діти, дозволяють пропустити перший урок, якщо півночі була тривога. Але батькам треба попередити про це учителя. Втім я не знаю, чи є така практика в інших навчальних закладах. Якщо говорити про сон в коридорі, то найкраще перенести дитину туди, щоб вона не прокинулась. Це про малюків. Але якщо дитині 10 років чи більше, то доводиться будити і переводити. Тому треба пояснювати, що це необхідні заходи безпеки під час війни.

- Деякі батьки попри умови воєнного стану записують дітей на декілька гуртків, шукають репетиторів. Чи варто обмежувати навантаження після уроків?

- У мене син – випускник. Він прийняв рішення залишитися в країні, тут продовжити навчання і далі брати участь в розбудові країни. В 11 класі не можна розслабитися перед тестами, тому певне навантаження є. Треба розуміти, що можна зменшити побутові навантаження, але необхідно дітям здобувати якісну освіту, щоб в майбутньому стати затребуваними фахівцями. Це коли говоримо про розумове навантаження старшокласників. Щодо молодшої школи і про відвідування гуртків, то якщо заняття приносить задоволення дитині і не дає додаткового навантаження–нехай ходить. Знову ж таки, якщо в дитини всі 6 днів чи, може, і 7 днів позаурочними заняттями заплановані, то це вже важко. І скажімо так, треба поєднувати корисне із приємним. Просто все скасувати – теж не варіант, тому що не факт, що школяр, якого не повели на додаткове заняття із математики, сяде і буде малювати. Він може сидіти в тому ж самому телефоні. І це користі не принесе, а можливо завдасть шкоди.

- Зараз такий час, що без комп'ютера чи інших гаджетів не обійтися. Чи є рекомендації щодо часу користування ними?

- Так без них не обійтися. Але, мені здається, чим раніше дитина з ним познайомиться у правильному форматі, тим буде краще. Якщо ми говоримо про дитину раннього віку, то гаджет можна дати на 5 хвилин на день, можливо, тоді, коли мамі треба прийняти душ. А не забавляти таким чином малечу, коли батьки зайняті домашніми клопотами. Для дошкільнят – 40 хв на день. Це може бути якийсь короткий мультик, гра, під час якої вивчають кольори, літери, цифри. Тобто програми з навчальною метою. У старшому віці користування гаджетами теж повинно бути дозованим. Але, не забуваємо про власний простір, про який зараз так багато говорять. Треба, щоб діти самі це розуміли. А для цього батьки мають показувати власний приклад. Якщо ж тато, мама прийшли додому, засіли за свої смартфони, а дітям кажуть, що цього не можна, ніякі обмеження діяти не будуть–всі залишаться з гаджетами. Тут найкраща альтернатива – сімейна прогулянка. Як приклад, зараз багато родин тримають домашніх улюбленців – ось і привід вийти разом на вулицю.

- Щодо медичних оглядів дітей: чи потрібно батькам окремо проходити якісь обстеження, окрім передбачених?

- Мені здається, що під час війни точно не варто робити більше того, що рекомендують. Якщо у батьків немає ніяких питань і сумнівів щодо здоров’я дитини, то в лікарню не треба йти. Але, звичайно, планових оглядів бажано дотримуватись. Якщо це дитина віком до року–то щомісячний огляд у лікаря. На другому році життя–щоквартально, малюкам від двох до трьох років–двічі на рік. Після трьох–достатньо раз на рік або за потреби (Але ж знову, коли запрацювали садочки, то звертатися до лікарів батьки з дітьми стали частіше: то хвороба, то довідку якусь потрібно). Для школярів передбачений щорічний медичний огляд. Перед першим класом, 5-м та 9-м крім лікаря первинної медичної допомоги потрібно пройти огляд вузьких фахівців.

- На що звернути увагу батькам, які виїжджають із дітьми за кордон? Може якісь документи взяти в поліклініці?

- Нагадаємо, що в усіх країнах світу важливі профілактичні щеплення. Для всіх 100% дітей. Інформацію про них із собою треба однозначно мати. Хоча б в будь-якому вигляді: сфотографованому, електронному чи завірену підписом лікаря довідку. Це обов'язково. Особливо зараз, коли менше вже таких спонтанних рішень про виїзди за кордон. Звичайно, якщо дитина має якусь хронічну хворобу, то для цього теж потрібний підтверджуючий документ. Якщо малеча потребує постійного прийому медикаментів, то треба взяти із собою певний запас: на два тижні чи на місяць. Коли люди повертаються із-за кордону додому, то теж варто звернутися до лікаря. Щоб ми мали підтвердження та могли занести інформацію в нашу систему та в паперову медичну карту. Тому це найважливіше, якщо ми говоримо про медичні моменти. Батьки тих дітей, яким встановили інвалідність за кордоном, надають довідку, яка нотаріально завірена і перекладена державною мовою, відповідно до постанови Міністерства охорони здоров'я.

Аспекти, на яких базується здоров’я дитини, а потім дорослої людини

Дитина повинна максимально тривало бути на грудному вигодовуванні. Це до 2 років.

Необхідно робити щеплення від небезпечних інфекційних хвороб. А за можливості захиститись додатково рекомендованими (від вітряної віспи, пневмококової, менінгококової інфекцій, гепатиту).

Гігієна сну, дотримання режиму дня прогулянок на свіжому повітрі.

Нагадаємо, чому кременчужанкам не варто відкладати турботу про своє здоров'я на час після Перемоги.

 

Олена Ліпошко


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/Kremenchukgazeta
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися