
За розповідями та даними місцевого краєзнавця.
Кременчуцька газета продовжує серію екскурсій з відомим краєзнавцем, колишнім викладачем філософії Євгеном Дмитровичем Бергером. Мало хто знає, що чимало установ нашого міста збудовані та розташовані неподалік чи на місцях колишніх давніх кладовищ. Євген Дмитрович згадав10 таких відомих міст у Кременчуці:
1. Кременчуцький обласний спеціалізований Будинок дитини збудований на місті частини Вознесенського цвинтаря. Цей цвинтар тягнеться вдовж вулиці Бетонної. На цвинтарі ховали людей, які померли в Першій міській лікарні, жертв Голодомору та мешканців навколишніх мікрорайонів. Цвинтар було закрито для поховання на початку 70-х років минулого століття. Через кілька років саме на частині території цвинтаря і збудували будинок дитини.
2. Ринок на Молодіжному, у районі зупинки «Вулиця Керченська», також збудований на частині цвинтаря. Це був дуже давній цвинтар. Він проіснував понад 300 років. За словами пана Бергера, цвинтар відкрили після 1710 року, коли створили село Велика Кохнівка, яке потім приєднали до Кременчука.
«Коли керував Залудяк, то було прийнято рішення там замість старого цвинтаря будувати ринок. Так і зробили. Торгівля відбувалася «на кістках». Але згодом ринок не прижився», - пригадує краєзнавець.
3. Пологовий будинок Кременчука, а саме - його перший корпус також збудований на місці цвинтаря, де переважно ховали євреїв.
«Раніше теперешня вулиця майора Борищака називалася Солдатською. Там був будинок для контаністів-людей єврейської національності, які у 25 років йшли з армії і їм нікуди було повертатися жити. Там для них був своєрідний притулок і там їх ховали.
«Коли пологовий будинок будували, то один єврей підійшов та сказав, що там будувати не можливо, бо там був цвинтар. Його культурно послали», - каже краєзнавець.
4. Стадіон КрАЗ. Збудований на частині цвинтаря, де ховали полонених з концтаборів. За словами краєзнавця, був розташований у роки війни зовсім поруч до місця теперішнього стадіону.
5. Збудований на місці цвинтаря і Німецький будинок. За словами пана Бергера, Ново-Іванівку приєднали до Кременчука у 1926 році. До того на території, де за радянських часів збудували «немецький будинок», ховали мешканців Нової Іванівки. Там була вулиця Кладбищенська. Коли влада вирішила будувати багатоповерхівку, частину цвинтаря було перенесено на цвинтар на проспекті Полтавському.
6. Також один із цвинтарів було перенесено у Велику Кохнівку, як і частину цвинтаря з території теперішнього АвтоКрАЗівського бульвару. Там також, до будівництва будинків та автодороги, був цвинтар. Він з’явився у 1931 році, коли Кременчук затопив паводок. Тоді людей стали ховати на горі.
7. Теперішній ЦНАП на вул. Покровській - стоїть на території колишнього цвинтаря.
«У давні часи там знаходилася церква і поруч був цвинтар, де ховали поважних людей та священиків. Потім влада збудувала там школу, яку згодом переробили під ЦНАП», - розповідає Євген Бергер.
8. У Крюкові, на вул. Приходько, колись можна було знайти єврейський цвинтар. Саме по його території прокладали залізничні колії.
9. Біля мерії Кременчука раніше був сквер Поштовий і в ньому також були захоронення.
«Там було більше 70 могил. Потім їх обєднали і зробили памятник «За владу рад», а територію частково забудували будівлями», - говорить краєзнавець.
10. Територія кременчуцьких артскладів також має численні цвинтарі – російське, єврейське та інші.
«У тридцяті роки минулого сторіччя, коли артсклади розширялися, то цвинтарі пішли під зніс. Частинку пам’ятників з мармуру відправили на облицювання каналу Москва-Волга, а гранітні пам’ятники потрощили для дороги на Власівку. З того, що вціліло, люди робили пам’ятники своїм рідним.
Нагадаємо, Екскурсія з Євгеном Бергером: коли та за яких обставин у Кременчуці з’явився «німецький» будинок
Олег Булашев
Фото з відкритих джерел