Деякі батьки та дружини воїнів зауважували, що Алею відкрили поспішно, наголошуючи на недостатньому благоустрої довкола.
Сьогодні, 10 серпня, у кременчуцькому парку «Слави» відкрили Алею Пам’яті загиблим Захисникам нашого міста. Зауважимо, на розміщених портретах розташували світлини Воїнів, які гинули ще з часів АТО та повномасштабного вторгнення.
Біля багатьох портретів уже зранку стояли з квітами рідні, які ставили їх до вазонів. Присутні, звісно, були заплаканими, хтось звертався до світлин, неначе говорив з ними, хтось задумливо ходив алеєю біля портретів. Зауважимо, біля багатьох портретів були і діти, і молодь, і старші громадяни.
З початку проведення церемонії та вступного слова ведучого про те, чому дану алею встановили та хто винний у загибелі українських Захисників, пролунала повітряна тривога. Проте більшість присутніх вирішили залишитися на заході. Згодом група прапороносців 107-ої реактивної бригади пройшли пам’ятним маршем уздовж алеї. Під час цього грав оркестр. Далі присутні на чолі з мером та віцемерами пішли класти квіти біля світлин Воїнів.
Майже на завершенні однієї частини Алеї мера зупинила містянка Емілія Сурєва зі сльозами на очах. Вона разом з молодшим сином стояла біля великого стягу з портретом її сина Олександра Сурєва, старшого солдата з 77-ої бригади. Стяг прилаштували на металевий каркас. Це вони зробили самотужки з побратимами Загиблого сина – оскільки, за її словами, у департаменті соцзахисту їй обіцяли поставити портрет у найближчі дні, а цього не зробили. Тож відведене місце пустувало.
Жінка, плачучи, запитала у мера, чому Алею відкрили так поспішно, коли попередньо, планували на 24 серпня. Адже такий захід, хоч і болючий, але важливий для батьків, які втратили на війні найдорожче. І закономірно, що батьки чекають відповідної належної уваги та виконання обіцянок від влади. Мер повідомив, що портрети ще 14 воїнів на Алеї поки що не встановлені та що з понеділка ситуацію вирішать. Також мер сказав жінці і про те, що тут мінятимуться «покручені» бордюри.
«А цей прапор стоятиме тут, доки не поставлять повноцінного портрету. І не дай Бог, хтось його зніме до того часу», - підсумувала матір.
Зауважимо, що жодні уточнюючі питання перед цим журналістам мер коментувати відмовився.
Як з’ясувалося далі, уже близько двох тижнів громадськість, зокрема, батьки загиблих Військових, оглядали перед відкриттям Алею та скаржилися на невивезене поруч сміття з контейнерів, на неполиті і засохлі квіти на клумбі перед алеєю.
«Чому у центрах міста зроблений полив, а тут не зробили з травня місяця. Чому не зробили бруківку, освітлення? На картинці показано, як поруч один за одним стоять ліхтарі та вимощена бруківка, а цього, як по проєкту, немає. Ми прийшли і були нажахані - чому такий поспіх. Хоча говорили, що на благоустрій будуть виділені кошти - саме від меценатів. Ми тут благоустрою не побачили», - сказала мама загиблого Захисника Ярослава Отрока.
Звісно, можна припустити, що згорьовані батьки могли упереджено сприйняти будь-яку роботу, що стосується пам'яті їх страшної утрати. Але навіть звичайним оком можна звернути увагу на потрісканий асфальт перед портретами.
Також деякі матері зауважували, що світлини загиблих розташовані надто близько одна біля одної. Та що той, хто відповідав за проєкт, з батьками зустрітися не захотів.
«Хотілося б, щоб Алея була більш завершена на момент відкриття. Тому, що є певні недоліки і хотілося б більше поваги до хлопців», - слова дружини загиблого Віталія Личманенка, портрет якого також розміщений на Алеї Пам'яті.
Ліна Романченко
фото авторки
відео Ігоря Борисевича
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
