Рішення суду.
30 вересня Автозаводський районний суд Кременчука у відкритому засіданні розглянув кримінальне провадження щодо двох кременчужан, не працюючих, не одружених, але раніше судимих, у вчиненні злочину, передбаченого п.7, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У ході досудового розслідування було встановлено, що 11 квітня 2020 року, кременчужанини з хуліганських спонукань спровокували конфлікт з раніше незнайомим чоловіком. Ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки і моральності; знаходячись в громадському місці: на вулиці біля магазину; діючи з особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, стали завдавати ударів незнайомцю кулаками по голові і тулубу та повалили його на землю, після чого продовжили завдавати ударів ногами у взутті і руками по голові та тулубу.
Внаслідок цих злочинних дій, результатом яких стали відкрита черепно-мозкова травма, чисельні садна, крововиливи, переломи кісток, закрита тупа травма грудей, струс легень, постраждалий чоловік помер на місці. Після вчинення протиправних дій злочинці зникли з місця події.
За показаннями матері та дружини потерпілої, загиблий був спокійним, врівноваженим, люблячим, добрим батьком та чоловіком. Того вечора він пішов до кума, але вже не повернувся додому. Здоров’я жінок значно погіршилося після звістки про смерть рідної людини, вони приймають пігулки від стресу. Потребують довічного ув’язнення обох злочинців.
Допитувані на судовому засіданні вони не визнали свою вину, не розуміли, за що їх судять, стверджували, що ніяких злочинів не вчиняли та впевнені, що їх провина не доведена жодними доказами.
Попри невизнання своєї вини обвинуваченими, їх вина у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 7, 12 частини 2 ст. 115 КК України підтверджується наступними доказами безпосередньо дослідженими та перевіреними судом: даними з огляду місця подій, показання свідків, визначення речових доказів, судово-медичних експертиз, матеріалів з камер відео спостережень, слідчого експерименту.
Враховуючи те, що обвинувачені вчинили умисний особливо тяжкий злочин, з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб, пов`язаний з позбавленням життя іншої молодої людини, протягом судового розгляду вину не визнавали, не розкаялись, не попросили вибачення у потерпілих, а навпаки поводились досить зухвало протягом судового розгляду, суд не знаходить підстав для застосування до обвинувачених положень ст. ст. 69, 75 КК України, вважаючи, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та запобігати вчиненню ними нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуттям.
Окрім цього, матір’ю загиблого пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинувачених про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 50 тис 896 грн у солідарному порядку, що становить витрати на поховання, та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, яку потерпіла оцінює у сумі 800 тис грн. (т. 2 а.с. 21-25).
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд ухвалив визнати обвинувачених винними і призначити покарання у вигляді 14 років позбавленні волі та сплату що потребує моральної компенсації.
Марина Соловей
Фото ілюстративне