Кременчуцька газета
Вівторок, 16 Квітня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ви є тут

Один з керівників на КВБЗ у Верховному суді довів, що був звільнений незаконно та має отримати 527 тис грн зарплатні

3 березня 2024 10:30

Судова справа.

 

Днями Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу позивача Андрія Виходця на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у справі про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Як сказано в постанові суду, у листопаді 2020 року Виходець А. В. звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (далі – ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «КВБЗ») про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 11 серпня 2014 року він працював на посаді заступника начальника корпусу вантажного вагонобудування з виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».

Із 28 вересня 2020 року до 26 жовтня 2020 року він перебував у щорічній відпустці.

26 жовтня 2020 року він вийшов на роботу з чергової щорічної відпустки та 27 жовтня 2020 року наказом № 611-ос його було звільнено з посади заступника начальника корпусу (цеху) вантажного вагонобудування з виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Вважав наказ від 27 жовтня 2020 року № 611-ос незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, відповідно до наказу від 27 жовтня 2020 року № 611-ос підставою його звільнення з посади заступника начальника корпусу вантажного вагонобудування з виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» став наказ від 27 жовтня 2020 року № 51-с. Аналізуючи наказ про його звільнення, вважав, що в описовій частині наказу від 27 жовтня 2020 року № 611-ос не міститься визначення, який саме дисциплінарний проступок він вчинив, які обставини стали приводом до застосування догани та чи могли ці обставини бути підставою для застосування такого дисциплінарного стягнення. Під час ознайомлення з наказом від 27 жовтня 2020 року № 611-ос про звільнення він дізнався про існування наказу від 27 жовтня 2020 року № 51-с про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, цей наказ йому не вручений.

Також, всупереч вимогам статті 149 КЗпП України, відповідач порушив процедуру застосування дисциплінарного стягнення, оскільки він будь-яких письмових пояснень відповідачу не надавав, а відповідач у свою чергу не зажадав від нього письмових пояснень для з’ясування обставин невиконання посадових обов’язків у дисциплінарному провадженні.

Згідно з нормами чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто, не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов’язаний сам доводити свою невинуватість. Загальний вид дисциплінарної відповідальності передбачено статтею 147 КЗпП України. Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може застосовуватися лише один із заходів дисциплінарного стягнення: догана або звільнення. При цьому для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність усіх елементів складу дисциплінарного проступку – об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Таким чином, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на нього дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, належить виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених  КЗпП України.

Згідно зі статтею 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2–5, 7 частини першої статті 40, пунктами 2 і 3 статті 44 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. На порушення зазначеної норми його на засідання профспілки не запрошували, а тому вважав, що його звільнили без законних підстав. Таким чином, позивач зробив висновок про незаконність виданого наказу про його звільнення. У разі незаконного звільнення з роботи працівник, згідно з частинами першою, другою статті 235 КЗпП України, повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно з цим повинно бути вирішене питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У зв’язку з вищевикладеним позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог від 25 березня 2021 року, просив суд:

(1) визнати незаконним та скасувати наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В. від 27 жовтня 2020 року № 51-с про накладення на Виходця А. В. дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

(2) визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В. від 27 жовтня 2020 року № 611-ос про звільнення Виходця А. В. з посади заступника начальника корпусу (цеху) вантажного вагонобудування з виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» за пунктом 3 частини першої   статті 40 КЗпП України;

(3) поновити Виходця А. В. на посаді заступника начальника корпусу (цеху) вантажного вагонобудування з виробництва  ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» з 27 жовтня 2020 року;

(4) стягнути  з ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на користь Виходця А. В. середній заробіток за час вимушеного прогулу; (5) визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В. від 26 жовтня 2020 року № 50-с про оголошення Виходцю А. В. догани за порушення трудової дисципліни; (6) визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В. від 30 вересня 2020 року № 43-с про оголошення догани Виходцю А. В. за порушення трудової дисципліни.

 

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що роботодавець не виконав належним чином свій обов’язок з надання доказів наявності фактів винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Так, наказ від 30 вересня 2020 року № 43-с, яким притягнуто Виходця А. В. до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з позбавленням премії та винагород, передбачених чинними у ПАТ «КВБЗ» положеннями, у розмірі 100 %, починаючи із серпня 2020 року та на весь строк дії дисциплінарного стягнення, не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивача та наявності причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов’язків, а містить лише загальні, а не конкретні посилання на порушення позивачем положень посадової інструкції, з чого не можна дійти однозначних висновків про доведення вини позивача і накладення на нього дисциплінарного стягнення. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наказ від 30 вересня 2020 року № 43-с «Про притягнення до відповідальності» не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки він не містить усіх необхідних елементів для складу правопорушення, що виключає правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а тому право позивача є порушеним внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного наказу.

Разом з тим, як установлено в судовому засіданні з наданих позивачем пояснень та не заперечується представниками відповідача, а також підтверджується списком ознайомлення з наказом від 30 вересня 2020 року № 43-с, Виходець А. В.     з наказом був ознайомлений під підпис 27 жовтня 2020 року. Враховуючи частину першу статті 233 КЗпП України та дату ознайомлення позивача з наказом, останнім днем для подачі позову є 27 січня 2021 року, тоді як позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В. від 30 вересня 2020 року № 43-с про оголошення йому догани за порушення трудової дисципліни лише 25 березня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом тримісячного строку. Позивач не навів будь-яких мотивувань належності підстав пропуску ним встановленого законом строку для звернення до суду із цим позовом та не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку.

З огляду на наведене районний суд вирішив, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу голови правління – директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В. від 30 вересня  2020 року № 43-с є обґрунтованими, проте у задоволенні позову належить відмовити з підстав пропуску позивачем встановленого статтею 233 КЗпП України тримісячного строку для звернення до суду із цим позовом.

Водночас, ураховуючи, що факт порушення позивачем трудових обов’язків і вчинення дисциплінарного проступку, як підстави для накладення дисциплінарного стягнення та дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення, є доведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ голови правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка М. В.   від 26 жовтня 2020 року № 50-с «Про покарання за недотримання культури виробництва» є законним, прийнятим із дотриманням відповідних норм трудового законодавства і не підлягає скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції вважав звільнення позивача таким, що відповідає вимогам трудового законодавства, тому не знайшов підстав для задоволення вимог позивача про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Апеляційний суд у свою чергу погодився із висновками суду першої інстанції та не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги представника Виходця А. В. – Артюх А. П.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

Виходець А. В. у червні 2023 року звернувся засобами поштового зв’язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю. Касаційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року. Окрім цього, заявник просить стягнути із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» витрати у сумі 10 900,00 грн за послуги адвоката.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Виходець А. В. посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах  від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 03 листопада 2022 року у справі № 537/3647/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 489/5441/21, від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК України). Зазначає, що суди ухвалили судові рішення   з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник також вказує у касаційній скарзі, що:

–       карантин на території України неодноразово продовжувався, у тому числі він діяв на час закінчення строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, та звернення позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог                   (25 березня 2021 року), а тому суди попередніх інстанцій повинні були врахувати приписи пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України про те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України    з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 КЗпП України, продовжуються на строк дії такого карантину;

–       суди при вирішенні спору повинні були керуватися принципом jura novit curia («суд знає закони»);

–       під час розгляду справи роботодавець зобов’язаний був довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов’язків, якими він обґрунтовував наказ про звільнення. Проте відповідач не вказав та не довів, у чому саме полягало систематичне невиконання обов’язків, покладених трудовим договором на позивача та які порушення були допущені саме ним, як працівником ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод»;

–       суди не взяли до уваги, що згідно з розділом 7 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого зборами трудового колективу                      ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», для застосування стягнення від порушника трудової дисципліни повинна бути отримана пояснювальна записка у письмовій формі. Відмова працівника дати пояснення не є підставою для відмови від застосування стягнення. Відмова надати пояснення фіксується актом та вказується у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Але в жодному оскаржуваному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності відсутня відмітка про те, що заявник відмовився надати пояснення. Показання свідка Логашкіна С. С. не повинні були братися до уваги, так як він не був свідком тих подій;

–       позивача, як члена профспілкового комітету, звільнено з посади 27 жовтня 2020 року без згоди профспілкового комітету, засідання якого призначалося на 27 жовтня 2020 року та 16 лютого 2021 року, проте доказів належного повідомлення працівника про засідання профспілки з приводу його звільнення саме на 27 жовтня 2020 року матеріали справи не містять, що є порушенням вимог статті 43 КЗпП України. Тобто звільнення відбулося без попередньої згоди профкому.

У серпні 2023 року від ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Виходця А. В., в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів – без змін, оскільки вони є законними.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходив.

  

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Суди першої та апеляційної інстанцій, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, дійшли помилкових висновків щодо підставності звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на результати розгляду касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку задовольнити касаційну скаргу частково, скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову: задовольнити вимоги про визнання незаконним та скасування наказу від 30 вересня 2020 року № 43-с про оголошення догани, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення від 27 жовтня 2020 року № 611, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 527 249,25 грн, у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 26 жовтня 2020 року № 50-с про оголошення догани та від 27 жовтня 2020 року № 51-с про оголошення догани відмовити.

СУД ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виходця Андрія Володимировича задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов Виходця Андрія Володимировича до Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», третя особа – Первинна профспілкова організація ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка Максима Вікторовича від 30 вересня 2020 року № 43-с про оголошення догани за порушення трудової дисципліни заступнику начальника корпусу (цеху) вантажного вагонобудування з виробництва Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» Виходця Андрія Володимировича.

Визнати незаконним та скасувати наказ голови правління – директора Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» Крамаренка Максима Вікторовича від 27 жовтня 2020 року № 611-ос про звільнення Виходця Андрія Володимировича з посади заступника начальника корпусу (цеху) вантажного вагонобудування з виробництва Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Поновити Виходця Андрія Володимировича на посаді заступника начальника корпусу (цеху) вантажного вагонобудування з виробництва Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» із 27 жовтня 2020 року.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» на користь Виходця Андрія Володимировича середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 527 249,25 грн (п’ятсот двадцять сім тисяч двісті сорок дев’ять гривень 25 копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» на користь Виходця Андрія Володимировича витрати зі сплати судового збору в сумі 6 961,60 грн (шість тисяч дев’ятсот шістдесят одна гривня 60 копійок).

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» в дохід держави судовий збір у сумі 23 726,21 грн (двадцять три тисячі сімсот двадцять шість гривень 21 копійка).

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» на користь Виходця Андрія Володимировича понесені в суді першої інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 266,67 грн (сім тисяч двісті шістдесят шість гривень 67 копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Нагадаємо, наразі у Крюківському районному суді Кременчука слухається справа за цивільним позовом Сергія Мельника, колишнього директора з виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, до самого заводу. Він прохає суд визнати незаконним наказ про звільнення, поновити його на роботі та стягнути з заводу середній заробіток за період з 09 листопада 2021 року по 18 липня 2022 року включно.

Нагадаємо, Скандал на вагонобудівному заводі: звільнили шістьох керівників.

Екс-директор КВБЗ Мельник виграє перший суд у юристів Приходько: відшкодовувати матеріальну шкоду він не буде.

Адвокати Приходька програли справу екс-керівнику КВБЗ Мельнику: його мають поновити на роботі та сплатити зарплату за час вимушеного прогулу.

Адвокати Приходька програли в апеляції справу екс-керівнику КВБЗ Мельнику.

Рішення судів не виконано: екс-директора з виробництва КВБЗ Мельника на посаді не поновлюють.

Адвокати КВБЗ подали касацію на рішення судів, яким поновлено екс-директора з виробництва вагонзаводу Мельника на посаді.

Адвокати Приходька програли в касації справу екс-керівнику КВБЗ Мельнику: його мають поновити на роботі та сплатити зарплату.

Ексдиректор КВБЗ Мельник через суд вимагає завод поновити його на роботі.

Мельник вважає, що термінове відрядження свідка – спроба КВБЗ затягти справу

 

Олег Булашев


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/Kremenchukgazeta
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися