
Судова справа.
Автозаводський районний суд розглянув справу стосовно чоловіка, якого підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 ККУ (Умисне легке тілесне ушкодження).
Відомо, що чоловік працює таксистом і раніше не був судимим.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, 19 червня 2021 року близько 18:20 на першому поверсі, виходячи з кабіни ліфта, потерпілий, почув образливі слова від чоловіка, після чого зробив йому зауваження в кабіні ліфта. Це призвело до конфлікту між ними. У ході конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, обвинувачений, тримаючи в руках дерев'яну дошку, наніс удар в область лобної ділянки потерпілому. Після цього він та потерпілий вийшли з ліфта і біля ліфтової шахти почали бійку. Зупинились лише на крики малолітньої дитини потерпілого, після чого вони припинили боротьбу й розійшлися.
Згідно з висновком експерта від 23 червня 2021 року, у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани в лобній ділянці, яка утворилася від одноразового удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею видовженої форми. За ступенем тяжкості ушкодження віднесені до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що (точної дати не пам`ятає) йому зателефонував сусід та повідомив, що привіз меблеві полиці і, що їх треба спуститись та забрати. Він забравши полицю, заходив разом з жінкою, яка проживає на 4-му поверсі, до ліфта. Коли ліфт відчинився, жінка не помітила, що там хтось є і привіталась з ще одним їх сусідом, на що він сказав, чому вона з ним вітається, адже він нікого не поважає і ні з ким не вітається. Жінка зайшла до ліфта і вже він зайшов до ліфта з полицями, як в цей момент потерпілий повернувся назад, схопив його за шию, за руку і намагався витягнути з ліфта. Тому він полицями, які тримав в руках почав захищатись від його неправомірних дій, але останній продовжував махати руками. Тоді він поставив полиці, обійшов потерпілого та схопив його за шию і руку та сказав йому, що він першим почав конфлікт і щоб він заспокоївся. Через те, що, дитина закричала, щоб він відпустив її батька, то він відпустив потерпілого і вони розійшлись.
Умислу наносити якісь тілесні ушкодження потерпілому обвинувачений, каже, що не мав, а лише захищався від нього. Також він вважає, що здійснював самозахист. Потерпілого вважає, що не ображав, а лише сказав, навіщо з ним вітатись, адже він неадекватний, а він і собі почав нападати на нього та витягувати за шию з кабіни ліфта, через що, у нього були синці і подряпини, однак він нікуди з цього приводу не звертався, оскільки не надав цьому значення.
Потерпілий у суді пояснив, що 19 червня, виходячи з ліфта на першому поверсі 2-го під'їзду будинку, де він проживає, він зустрів обвинуваченого та ще одну жінку, яка також мешкає в цьому будинку. Потерпілий із донькою вийшли з ліфта, жінка не помітила їх через погане освітлення та зробила крок до ліфта, але попросила вибачення. Потерпілий відповів, що нічого страшного, його донька вийшла першою, а він за нею, і почув образливі слова від обвинуваченого, який тримав у руках дошку. Той чоловік назвав його «ублюдком» і запитав, навіщо жінка з ним вітається. Потерпілий, почувши ці слова, повернувся до обвинуваченого і зробив зауваження, щоб той слідкував за мовою. У відповідь обвинувачений вдарив його дошкою по голові, з якої пішла кров, що змусило жінку вибігти з ліфта. Вони почали тягатися біля ліфта, потерпілий впав на коліно, і в цей момент обвинувачений кинув дошку під поштові скриньки, схопив його за горло і тримав. Це побачила донька потерпілого, яка злякалась і закричала. Після цього вони розійшлися, і потерпілий викликав поліцію. За словами потерпілого, бійка більше нагадувала боротьбу. Потерпілий, через сильну кровотечу з голови, не бачив, що відбувалося перед ним, і тільки чув, як донька кричала і тримала двері під'їзду. Він кричав доньці, щоб викликати поліцію, або щоб бігла до матері. Потім йому вдалося вирватися, відштовхнути обвинуваченого, завести доньку в ліфт і піднятися до квартири. Обвинувачений після цього не просив вибачення. Потерпілий просить суд призначити суворе покарання обвинуваченому відповідно до санкції статті 125 ч. 2 КК України.
Донька потерпілого в суді розповіла, що обвинувачений є її сусідом, хоча раніше вони не спілкувались. Точної дати вона не пам'ятає, але влітку 2021 року вона їхала з татом у ліфті, спускаючись з сьомого на перший поверх. Спустившись, вона вийшла з під'їзду і почула шум, відчинила двері під'їзду і побачила, що її батько захищається від іншого чоловіка, який бив його руками, але точно не могла сказати, куди саме. Як саме батько захищався, вона також не пам'ятає. Обвинувачений тримав на плечі кілька дерев'яних дошок, але чи використовував він їх для побиття, свідок не бачила. Вона вважає, що той сусід напав на її батька. У цей момент по сходах проходила жінка віком 20-30 років з білим волоссям, яка попросила їх зупинитись і після цього пішла далі. Після бійки в під'їзді була кров. Свідок також зазначила, що на голові її батька залишився шрам і також не бачила, щоб батько бив обвинуваченого.
Представник потерпілого у судовому засіданні свідчать, що він вважає, що органами досудового розслідування зібрано достатню кількість матеріалів, які в сукупності підтверджують, що сторона обвинувачення зібрала достатню доказову базу для підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті. Адвокат вважає, що вина обвинуваченого підтверджена, оскільки матеріали справи не містять доказів, що обвинувачений діяв у межах самооборони проти агресії з боку потерпілого. Також підкреслюється, що потерпілий, перебуваючи зі своєю дитиною та не маючи судимості, не мав підстав для агресивних дій стосовно обвинуваченого. Навпаки, агресія була з боку обвинуваченого, що підтверджується його поясненнями. Щодо твердження обвинуваченого про тілесні ушкодження та захист, адвокат зазначив, що якби обвинувачений дійсно отримав травми, то на його тілі мали б бути синці чи подряпини, але ці пояснення суперечать матеріалам справи, тому він вважає недоречним визнання обвинуваченого потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
У результаті суд визнав чоловіка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України та призначив йому покарання - 1 рік пробаційного нагляду. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Вирок може бути оскаржений в Полтавському апеляційному суді протягом 30 днів з дня його проголошення.
Марина Соловей