Кременчуцька газета
Понеділок, 22 Липня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

 

 

Ви є тут

На Полтавщині знайшли велетенське поле популяції червонокнижних рослин

14 червня 2024 12:00

Рідкісні рослини під ногами.

Натрапив на унікальну ділянку сон-трави біля села Малий В’язівок пенсіонер-переселенець із Бахмута Ігор Пишний. 

Чоловік — великий любитель природи — вивчає нову для себе місцевість, об’їжджаючи її на велосипеді й «намотуючи» пішки по кілька кілометрів за день.

Отак якось добрався до балки під Малим В’язівком, де, чув, росте сон-трава. А там її видимо-невидимо! 

— Пан Ігор повідомив нам про своє відкриття, і ми зрозуміли, що воно феноменальне, — розповів директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» (КЕКЦ), заслужений природоохоронець України Володимир Борейко.

— Виїхали з колегами на Лубенщину і були вражені природними унікальними багатствами цієї землі. За своє життя (а мені 65 років) я зроду не бачив такої великої ділянки сон-трави. Спочатку навіть очам своїм не повірив. На Київщині, скажімо, якщо трапляється ділянка, на якій ростуть бодай 30 кущів сон-трави, ми вже беремо її під охорону, бо це вважається значною популяцією. А під Малим В’язівком нарахували майже тридцять тисяч кущів рослин двох видів — сон-трави чорніючої і сон-трави розкритої! Це одна з найбільших популяцій сон-трави в Україні! Обидва види занесені до Червоної книги України і є дуже рідкісними рослинами, а сон-трава розкрита охороняється ще й Бернською конвенцією. 

А поруч із сон-травою ростуть майже 10 тисяч кущів іншої червонокнижної рослини — горицвіту весняного. 

Та це були далеко не всі відкриття! 

У Лубенському лісгоспі Ігор Пишний знайшов величезну популяцію червонокнижної черемші, яка на Полтавщині зустрічається досить рідко, а на Лубенщині лишилась лише одна ділянка — три інші вже знищили браконьєри, що збирають її навесні. 

У самих Лубнах, на Лисій горі, де було поселення часів бронзової доби та скіфського періоду, в березні розцвітають тисячі червонокнижних шафранів сітчастих. Такої величезної кількості цих рідкісних рослин, що ростуть в одному місці, відомому природоохоронцю також ніде не зустрічалось. 

Тисячі шефранів квітнуть на землях колишніх поселень бронзової доби та скіфського періоду

А в селі Тишки екологи нарахували майже 20 тисяч кущів рідкісної орхідеї дикої — лугової та зозуленця. Великі плантації цієї рослини також зустрічаються у селі Луки. Чималі плантації сон-трави, горицвіту, ковили розташовані в Остапівці. 

До речі, найбільшу ділянку ковили, яку ще називають шовковою травою, Ігор Пишний виявив також у балці біля Малого В’язівка. Зараз якраз розцвіла ковила пірчаста. Вона, як і інші види ковили, також червонокнижна. 

— За давніх часів весь південь України покривали чудові та безкраї степи з квітучою ковилою. Саме їх описав Гоголь, — розповідає Володимир Борейко. — Український степ неможливо уявити без сріблястих хвиль цієї трави. Коли вона цвіте, степ ніби оживає, стає рухливим. Це неймовірна картина, на яку не втомлюєшся дивитися. А тепер ковила стала настільки рідкісною, що навіть сільські жителі не знають, що це за рослина.

Любитель природи Ігор Пишний натрапив на унікальну ділянку сон-трави

На жаль, місцеве населення вкрай байдуже ставиться до залишків ковилових степів України. Фермери намагаються все розорати, а сільради неохоче дають згоду на те, щоб на цих останніх притулках дикої природи було створено заповідники. Тим часом степи з ковилою — така ж унікальна пам’ятка старовини, як Софія або Києво-Печерська лавра. За одним винятком: будівлі завжди можна відновити, а от квітучі ковилові степи, раз розоравши, відродити вже немає можливості.

Степові ділянки нині є чи не останнім притулком також для горицвіту, шафрану, воронця, астрагалу, брандушки. 

У заповідних зонах дозволяється косити й пасти корів

Директор Київського еколого-культурного центру спростовує поширений міф про те, що зривати червонокнижні квіти не можна, бо це призводить до їх знищення.

Ба більше, каже, на таких ділянках дозволяється пасти корів і косити траву, бо інакше вони заростуть лісом. А ось рубка дерев, навіть вибіркова, завдає непоправної шкоди. Для лісових орхідей це просто смерть.

А кількість підсніжників, за спостереженнями екологів, зменшується при цьому в десять разів! 

Величезні збитки ділянкам цілинних степів, за словами Володимира Борейка, завдали і завдають лісники, які засаджують балки білою акацією та сосною. 

Дика орхідея

Заради охорони популяцій рідкісних рослин, виявлених на Лубенщині, ГО «Київський еколого-культурний центр» має намір створити ботанічні пам’ятки природи.

Володимир Борейко здиваний, що досі ці місця не мають статусу заповідників. Каже, уже мав розмову з цього приводу з міським головою Лубен Олександром Грицаєнком і отримав від нього згоду. Фахівці готують відповідні документи, які має затвердити Полтавська обласна рада. 

— Ділянки унікальних рослин треба терміново зберегти для нащадків, щоб і вони милувалися їхнім чудовим цвітінням, — говорить Володимир Борейко. — Унікальне в екологічному плані місце — Лиса гора — скажімо, може стати популярним об’єктом зеленого туризму й поповнювати бюджет Лубенської громади. Адже, коли вона розцвітає шафранами, туди, щоб помилуватись цим дивом природи і зробити селфі, приїжджають багато туристів. 

Розквітає горицвіт

А яке це диво — ковила! Сиротами покривається шкіра, коли ступаєш по м’якій степовій подушці, і усвідомлюєш, що це місце ще ніхто не розорював від створення світу!

Немов серпанком туману, казкова шовкова трава заколисує природу. Прикриєш очі — й ніби бачиш табуни диких коней-тарпанів, що мчать мов стріли, а їхні гриви від горизонту до горизонту обполіскують небо. І хочеться забрести, загубитися в цих нескінченних ковилах і потонути...

Червонокнижний шафран сітчастий

За словами Володимира Борейка, за майже 20 років діяльності Київський еколого-культурний центр створив близько 540 об’єктів природних пам’яток культури у 20 областях України.

Дев’ять із них днями було узаконено рішенням Київської обласної ради, по кілька — Житомирської, Чернігівської, Черкаської рад. 

- Любителі природи, як-от Ігор Пишний, — велика сила, — зауважує Володимир Євгенович. — Саме завдяки таким ентузіастам, які виявляють унікальні куточки дикої природи й повідомляють нам про них, вдається зберігати заповідні місця у первозданному вигляді. 

 

 

За матеріалами Україна молода


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/Kremenchukgazeta
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися