
Вічна пам'ять!
Сьогодні, 22 травня 2025 року, місто Кременчук прощалося із загиблим захисником, солдатом Алімовим Денисом Сергійовичем, який пішов із життя від пневмонії 12 травня 2025 року в місті Луцьк. Прощання відбулося о 12:00 у Свято-Миколаївському соборі, де родина, друзі, сусіди та всі, хто його знав, прийшли віддати останню шану герою.
Денис Алімов народився 1981 року в Кременчуці. Він був випускником загальноосвітньої школи № 14. З самого дитинства проявляв себе як активна і життєрадісна особистість, яка завжди прагнула допомогти ближньому. Його любили і поважали як у родині, так і серед друзів і сусідів. Своєму рідному місту та країні він віддав найцінніше — своє життя.
"Солдат Алімов Денис Сергійович, 1981 року народження, народився і проживав у місті Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі №14. Був призваний на військову службу під час мобілізації у травні 2024 року.Помер 12 травня 2025 року у 2 міській лікарні міста Луцьк від пневмонії", - повідомив військовослужбовець із позивним «Лиман»
Денис завжди ставив перед собою мету виконати свій обов'язок до кінця. Усі, хто знав його, відзначають його відповідальність, рішучість і мужність. Його смерть стала великою втратою для родини, друзів та всіх, хто його знав.
Тітка Дениса, Людмила Василівна, згадує свого племінника як людину, яка завжди була повна життєвої енергії, радісна, весела і позитивна. Він ніколи не здавався, навіть коли доля посилала йому тяжкі випробування.
"Диниска зростав дуже хорошим хлопчиком... Такий веселий, привітний, відповідальний у всьому. Денис дуже любив життя. Доля посилала йому багато випробувань, але він завжди крокував по життю з піднятою головою. Останні сторінки його життєвої книги — це служба в армії. Він дуже пишався тим, що був солдатом, завжди носив форму і вважав це почесним. Світла йому пам'ять, царство Небесне. Ми будемо пам'ятати", - розповіла Людмила Василівна.
Сусідка Ольга Миколаївна, яка також добре знала Дениса, згадує, що він був дуже домашнім і працелюбним хлопцем. Вона згадує, як він завжди працював у саду, допомагав сусідам і був завжди готовий прийти на допомогу. Для Ольги Миколаївни Денис був веселою людиною, з якою завжди було приємно спілкуватися. Вона відзначає, що він був добрим і чуйним, не мав ворогів і завжди був готовий підтримати кожного.
"Доброю, світлою людиною був Денис. Ми як сусіди, хоч і далеченько живемо, ну зустрічалися з ним. Такий він домашня дитина була. Ніколи не бачили, щоб він був з кимось дрався чи вульгарний був. Нє. Такий роботящий був, і розсади він висадить...", - розповідає жінка.
Прощання з Денисом стало важким моментом для всіх, хто його знав. Родина, друзі та знайомі зібралися, щоб попрощатися з героєм, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
У загиблого захисника залишилася тільки мати, тітка. Вічний спокій він знайде на Свіштовському кладовищі — у меморіальній алеї Героїв.
Слава герою! Вічна пам'ять та вдячність за його мужність, відвагу та самопожертву
Валерія Макряшина
Фото Ігоря Борисевича