Алла Гайшинська — про фронтир, Кременчук і Дике Поле.
Днями в абонементі філії №2 імені Павла Житецького Кременчуцької міської публічної бібліотеки відбулася зустріч «Наш Кременчук – перлина на карті України» із циклу «Цікаві історії із запасників музею…», яку проводять спільно з Кременчуцьким краєзнавчим музеєм. Зустріч була приурочена до святкування Дня міста, яке, починаючи з цього року, відзначатиметься в останні вихідні травня. Традиційно багато цікавого розповіла директорка Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Гайшинська.
А почала свою розповідь з тезок нашого міста. Перед цим нагадала, що у світі існує 29 географічних назв "Лондон". Про це розповіла Алла Гайшинська:
«Але це не рекорд. В Україні, крім шести Миколаївів, є 8 Олександрій, 9 Знам'янок. І це небагато. Я знайшла 64 Василівки, 66 Петрівок, 82 Андріївки, 99 Миколаївок і 131 Іванівку. Тобто тезки все-таки в географії часто зустрічаються. Природно виникає запитання: а чи є тезки в нашого Кременчука? Ну звичайно ж… На просторах колишнього Радянського Союзу збереглося декілька назв, однозвучних із першим Кременчуком. Це село Кременчуг у Казахстані, засноване в 1908 році переселенцями з України. Підозрюємо, що це точно були не з Полтави, а з Кременчука. Є село Кременчук у Молдові. Там неподалік розташований пропускний пункт. Є село Кременчук у Слободзейському районі невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, і нещодавно, з 2014 року, там є своя вільна економічна зона площею 23 квадратні кілометри — так і називається: вільна економічна зона Кременчук.
У Кабардино-Балкарії є село Кременчук-Константіновське. Зрозуміло, що його заснували переселенці з Кременчука, а головним у них був Костянтин. І в Україні у 20-му столітті були справжні тезки нашого міста. Це було село Кременчук у Пологівському районі Запорізької області. Зараз на картах і в переліку населених пунктів цього села немає.
Було село Кременчук у Вознесенському районі Миколаївської області, але воно потрапило в зону затоплення Южноукраїнської АЕС. Села немає, але є острів Кременчук. Спочатку це була просто скеля, а потім, коли піднялася вода водосховища, утворився острів. Його місцеві жителі називають Кременчуцький динозавр.
Є майже тезки.
Це село Новий Кременчук у Криворізькому районі Дніпропетровської області, де проживає 256 осіб. Воно засноване у 1920–30 роках, у період, коли надавали землі єврейським переселенцям.Ну а спочатку це називалося просто селище №63.
Є село Кременчуки в Красилівському районі Хмельницької області. Симпатичне село. Там великий цукровий завод. Перша згадка, принаймні, зустрічається у 1444 році, тобто Кременчуки старші за наш Кременчук. У селі Кременчуки живуть 1233 мешканці, і називаються вони кременчуківці, а сільська рада у них — Кременчуківська», — із розповіді Алли Гайшинської.
Значить, хоч назва нашого міста ну не дуже унікальна, але сам Кременчук – унікальне місто. Тож виникає питання про походження його назви.
Звідки пішла назва "Кременчук"
За найпоширенішою версією яку всі визнають назва міста походить від тюркського слова «керменчик», що означає невелика фортеця або прикордонна фортеця, нагадала Алла Павлівна.
"Саме як "керменчик" згадується ця переправа через Дніпро в різних документах 1550-го року. І, до речі, назва "керменчик" досить часто зустрічається по всій території поширення тюркських мов", - її слова.
Згадала ще дві версії походження Кременчука – від мінералу кременя і легенду про козака Кременя.
«Коли козаки пливли на чайках, то на кормі був наглядач, який контролював рух, а побачивши десь там попереду скелю, яка виступала з води, кричав: «Кремінь! Чув», а у відповідь «Чув». Чулось «Кременчук» - тож начебто таке, звідси походить назва міста», - ще одну версію походження Кременчука нагадала пані Алла.
Тож варіантів багато, кому яка сподобається.
Про населення, клімат і унікальну територію
Населення нашого міста, станом на 2024 рік, 224 тисяч осіб і за цим показником Кременчук посідає 31 місце серед 462 міст України. У 2001 році Кременчук увійшов до списку історичних міст.
"І так, між іншим, Кременчук лежить на одній широкі з Парижем і Віднем. Кременчуцький район, яким він є сьогодні, утворений всього лише в 2020 році. І до нього увійшли Кременчуцька, Глобинська, Горішніоплавнінська міські, Градижська, Козельщинська, Семенівська, селищні, Кам'янопотоківська, Новогалещинська, Оболонська, Омельницька, Піщанська, Пришивська сільські територіальні громади. Тобто тепер Кременчуцький район дуже великий.
Ну і в нас з'являється, як у музейників з'являється простір для обстеження. До обласного центру – Полтави - офіційно 115 кілометрів. До столиці Києва 290 кілометрів. До офіційного географічного центру України села Мар'янівка Черкаської області 180 кілометрів. Але кременчужани довели, що Центр України знаходиться саме у Кременчуці. Ну це зрозуміло беремо карту і уже ж так ставимо лінійку як нам зручно. Ну ось такий центр України. Нагадую, що клімат у нас помірно континентальний, зима, як правило м'яка, у цьому році вона це довела.
Мінімум температур зовнішнього повітря зафіксований у січні - мінус 35 градусів. Літо тепле і зареєстрований максимум плюс 37 градусів. Лівобережна частина міста переважно низинна, Правобережна висока", - розповіла Алла Гайшинська.
Кременчук і його найближчі околиці займають унікальну територію. На території міста знаходиться 5 об'єктів природно-заповідного фонду.
"Чотири із них місцевого значення: це Балка широка, острів Стрілечий -2, острів Стрілечий 4 і Скеля - гранітний Реєстр. У нас ще є загальнодержавного значення об'єкт «Білецьківські Плавні», які входять до регіонального регіональний ландшафтний парку «Кременчуцькі Плавні».
Чим унікальна ця взагалі наш регіональний парк? Це останній природний комплекс на Дніпрі, який зберігся практично у недоторканному вигляді, тому що всі інші береги Дніпра змінилися після створення каскаду водосховища. А тут у нас оцей шматочок ще залишився ну майже прадавніх часів", - із розповіді.
У зоні фронтиру
Географічно Кременчук це на межі степової і лісостепової природних зон.
«Це місце дуже гарне і зручне для проживання. Крім того, це останнє місто на дні, оскільки далі за ним тягнуться безлюдні степи. А історично Кременчук розташований на перетині цивілізації в зоні фронтиру. Це територія на межі двох різних суспільств. Тобто перехідна зона вона не має чітких меж. Вона не має чіткого кордону. Але це тут зустрічаються різні культури, різні погляди на життя.
Тому Кременчук вважається частиною великого степового кордону на межі заселених земель і Дикого поля. Дивно, але у другій половині 17 століття у Кременчука вже є Магдебурзьке право, а на картах – це Дике поле. На території колишнього Дикого поля розташовані сучасні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська і наша Полтавська області", - розповіла Алла Павлівна.
Тобто понад третину областей України
Про гору і унікальну Скелю - гранітний реєстр
Щодо геології, то весь Кременчуцький район розташований на Українському кристалічному щиті.
"Це один з чотирьох відомих щитів на нашій планеті найвідоміших. І саме на українському кристалічному щиті знайдені найбагатші у світі запаси залізних кварцитів, найбагатше у світі розташування називається Криворізько- Кременчуцька тектонічна зона", - слова пані Алли.
Нагадала про Скелю Реєстр - утворення, якому майже 3 мільярди років і яке виступає на земну поверхню.
"І тому ця Скелє реєстр ще називалася «Водомірна реліквія» - тому, що на ній перший найперший рівень повені у Кремечуці був зафіксований у 1787 році, а остання помітка 1942 і там ще є в проміжках декілька. А були роки, коли води було стільки, що не було можливості її зафіксувати", - розповіла Алла Гайшинська.
На території Кременчука розташована і найвища точка Полтавської області – Деївська гора, висота якої сягає 204 метри над рівнем моря.
Це пагорб, а на ньому ще скіфський курган. А вже на кургані могила ополченців 1941 року – її називають «Гостра могила».
Прадавнє населення Кременчука
У давнину територію Кременчука населяли половці.
"Тут знову ж таки зона Фронтиру я нагадую на межі оцього Дикого степу і Русі отут вони і були. З половцями було декілька століть співіснування, то воювали, то одружувалися, то знову воювали, то мирилися. Тобто це було дуже-дуже дуже цікаве населення і всім знайомі Половецькі баби – з тих часів. Їх називають Половецькі баби і ми пам'ятаємо, що баба не від слова грубуватого «жінка», а половецькою це звучало як бал-бау тобто дід діда - предок. Ну почули баба - так уже, бабою називали", - розповідає директорка краєзнавчого музею.
Біля Кременчуцького краєзнавчого музею є одна така скульптура.
"Як стверджують вчені, половці мали світле хвилясте волосся. У побуті були половецькі вежі - досить високі були шатри, тобто вони могли пересуватися на возах і одночасно вони там собі розводили багаття, готували їжу. По черепах відтворили риси обличчя і дуже схожі на сучасних людей. Ще вчені стверджують, що близько 50% населення України має у своїх генах половецькі. Крім половців, території Кременчука в давнину населяв і дуже цікавий народ хозари. Зараз у Кременчуцькому краєзнавчому музеї експонується невелика виставка, де можна дізнатися цікаве про Хозарський кагана", - зазначила Алла Гайшинська.
Цікаві факти про Кременчук і «круглі» дати
50 років тому утворено Автозаводський і Крюківський район.
50 років тому у вересні відкрилася експозиція в Кременчуцькому краєзнавчому музеї.
100 років тому розпочала роботу Кременчуцька кондитерська фабрика.
100 років тому розпочато спорудження робітничого клубу в Крюкові – колишнього Клубка Котлова. У 1927-му році його відкрили.
155 років тому в 1870 році відкрито рух на ділянці залізниці Кременчук-Полтава.
180 років тому – велика повінь у Кременчуці. Рівень води в Дніпрі піднявся на 6 метрів 68 см.
І в той рік - 180 років тому побував у Кременчуці Тарас Шевченко.
240 років тому у травні у Кременчуці було обрано перший склад органів міського самоврядування. Першим міським головою став Степан Мільков.
255 рік побудували перший наплавний міст через Дніпро.
400 років тому відбулася Куруківська битва. В кінці жовтня на початку листопада.
15 років тому – у Кременчуці з'явився Гонг Миру. Єдиний на території України. Кременчук став першим нестоличним містом, де його встановили.
Історія Кременчука — це не просто хронологія подій. Це — живе полотно, вишите долями, відкриттями, війнами й миром, народами і спільнотами, які формували неповторний дух цього міста. І хоча його назва може мати кількох тезок, справжній Кременчук — лише один. Місто, яке не тільки лежить на перехресті географічних координат, а й у самому серці України.
Такі зустрічі, як ця, нагадують: ми не просто мешканці міста — ми його хранителі. І кожна розповідь Алли Гайшинської — ще один цеглинка в нашому усвідомленні того, наскільки багатий, глибокий і гідний пошани наш Кременчук.
Читайте: У Кременчуці привид краде камінь - таємниці краєзнавчого музею
Олена Ліпошко
Фото надані директоркою Кременчуцького краєзнавчого музею Аллою Гайшинською
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
