Фотофакт.
21 травня заступник директора Кременчуцького краєзнавчого музею з наукової роботи Ірина Соколова просто неба провела лекторій на території Парку «Придніпровський», де розповіла про створення парку, його різноманітність зелених насаджень, серед яких, до речі, багато цікавих і рідкісних; про те, яка скульптура була на місці нинішньої скульптури «Олені», та інші цікаві факти з історії парку.
Але сама екскурсія розпочалася на площі Перемоги, тож пані Ірина надала кілька цікавих фактів про центральну площу у Кременчуці.
Раніше обабіч площі знаходилося два сквери. Перший - на місці сьогоднішнього готелю «Кремінь» і він мав назву сквер Земський. А поруч із сьогоднішньою будівлею, де знаходяться комунальна телекомпанія та інші установи, був величезний сквер Поштовий.
На самій площі знаходився Успенський храм. Це не був кафедральний собор, а просто був храм. Він був зруйнований у роки Другої світової війни.
Саму площу освятили у 1816 році, але потім ще кілька років добудовували.
На площі був розʼїзд трамваю, а по місту вони рухалися у трьох напрямках.
Сучасний вид площі був сформований у 70-х роках минулого століття. Саме тоді були прибрані два великі сквери - Земський та Поштовий. Згодом там зʼявився памʼятник Леніну, готель «Кремінь», будівля виконкому.
Саму площу складали з камʼяних плит червоного граніту і лабрадориту.
Загалом площа мала 99 квадратів, між якими було викладено бруківку, яку брали з самої вулиці Леніна (раніше вулиця Земська, а зараз Соборна), яку потім просто заасфальтували. Ще раніше ця бруківка на центральну вулицю потрапила з карʼєру, який працював поруч з сучасним озером у Міському саду. Згодом квадратів стало не 99, а менше, бо на площі були зроблені клумби.
Памʼятник Володимиру Леніну було знесено у 2014 році.
Ніяких підземних ходів під площею немає, бо в цьому районі близькі грунтові води.
На місці входу у нинішній Придніпровський парк раніше була фортеця. Далі були зліва знаходилися військові конюшні, прямо деревʼяний храм і справа місце, де зберігалася зброя.
До війни замість парку на цьому місці були житлові квартали. Війна зруйнувала все. Залишився більш-менш не ушкодженим лише будівлю колишнього банку на нинішній площі Перемоги.
У 1947 році харківські науковці запропонували не відновлювати зруйноване житло, а зробити парк. Проте цей проект довго затверджували, бо під Кременчуком планувалося будувати ГЕС і потрібно було розрахувати, які території будуть затоплені.
На початку 60-х почалися роботи з облаштування парку і це сталося як раз у травні. Тож парку зараз 65 років.
В проекті парку зробили алеї, які розташувалися на місці колишніх вулиць житлових кварталів.
Так на місці центральної алеї раніше був Успенський провулок, а в часи СРСР - провулок Будьонного.
Ялинки, які ростуть на центральній алеї висаджені при формуванні парку. Їх привезли з Криму.
У самих ялинках живуть цікаві і різноманітні птахи. Так, птах підкоришник - сіро білого кольору з довгим дзьобом. Взимку там мешкають шишкарі, які прилітають до нас з Чернігівської та Сумської областей. Там же мешкають і горобці.
Милуватися у парку можна і розкішними кінськими каштанами. Нажаль, вони хворіють - їх влітку зʼїдає моль, то листя рано іржавіють.
Голова ради ветеранів Лашків Наталія Татаринова розповіла, що коли каштани зацвітають, то їх свічки асоціюються з тим, що вони цвітуть на честь загиблих, які захищають і захищали Україну.
Від центральної алеї у бік залізничної лікарні йде алея. Саме поруч з нею зростають найстаріші дерева парку, які також саджали під час облаштування парку.
Там зростають акації.
А ще бархат амурський, який привезли зі сходу. Його кора мʼяка і деревина використовується для створення пробок. А ще з нього роблять меблі. Це дерево квітне у червні. Потім замість квітів зʼявляються ягідки, які їдять птахи дубоносики.
Тут же можна побачити посадки катальпи, яка коли цвіте, то в парку дуже приємний аромат, наче хтось розлив парфум.
Також там зростає дерево птелеі - шароподібне дерево, яке дає плоди - крилатки.
Загалом у парку зростає близько 120 видів дерев та кущів. В теплий період року у парку було зафіксовано до 50 видів птахів: від сов до соловʼїв. А ще взимку тут було помічен чотири види синичок.
Перед самою дамбою є алея, яка йде через кафе «Барбарис» і далі до ресторану «Чотири сезони». Раніше це був сквер, який мав назву «Сад на Дніпрі». Його збудували у 30-х роках минулого століття, після руйнівної повені.
На цій алеї зараз є памʼятник двом оленям. Раніше це була територія Саду на Дніпрі. У 30-х роках там була клумба. На ній викладали квіти до визначних дат, а також було викладено і портрет Пушкіна.
Згодом там поставили фонтан у вигляді журавля, з клюва якого текла вода.
Потім була війна, але чаша фонтану вціліла, і там вирішили поставити фігури оленів.
Їх кілька разів ламали і реставрували.
Набережна Дніпра у парку у різні роки змінювала свій вигляд. У середині 19 сторіччя там зробили пристані, як торгові, так і пасажирські. Потім була зроблена деревʼяна набережна.
У 1917 році велика руйнівна повінь зруйнувала цю набережну і вже на початку 20 років минулого століття влада вирішила зробити капітальну набережну. Вона повинна була йти від нинішній Ревівки до Занасипу, але згодом зробили лише від нинішньої вулиці Троїцької до річвокзалу.
Та останніми роками ця споруда викликає серйозні побоювання і поступово руйнується. Її мають обстежити фахівці, аби вирішити, що саме робити з дамбою далі: капітально ремонтувати або розбирати і потім заново перекладати.
Ірина Соколова каже, що порогів біля Дніпра ніколи не було, а були і є каменні забори. Ці гряди каменів руйнували судна, тому їх зривали, і бурили.
У 1913 році були проведені масові заходи і найнебезпечніші камені огородили парканом.
Після будівництва ГЕС всі забори затопили.
До речі, на острові Динька колись було робоче поселення. До середини 60-х років вони там мешкали і працювали на переплаві.
А ось острів Фантазія ніколи не мав танцмайданчика та містка до нього. Це все вигадки, але раніше на цей острів плавав «лапать».
У 1975 році Придніпровському міському парку надано статус пам’ятки природи місцевого значення. Також він занесений до списку заповідних парків – пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення за композиційні рішення розташувань зелених насаджень, за зібрання широкого видового складу рослин, серед яких багато цікавих і рідкісних. Наприклад, ялівець звичайний з колоновидною формою крони; дуб північний, листя якого має розмір вдвічі більший, ніж листя дуба звичайного; реліктовий вид – сосна гірська кущова.
Також у парку є чудові клени, ліпи, дуби. Зокрема, у парку «Придніпровський», неподалік від Центральної алеї, 19 травня 2013 року висадили Катинський дуб.
За останні роки на зеленій території вирубали багато дерев.
Звичайно, у годину екскурсії пані Соколова не змогла розповісти багато про парк. «Кременчуцька газета» вже писала про його історію, тож читайте наші матеріали
Дана екскурсія була організована Центральною міською бібліотекою-філією №2, що на вулиці Соборній.
Парк «Придніпровський» – зелена перлина Кременчука
65 років краси й затишку: як у Кременчуці народжувався Придніпровський парк
Олег Булашев
Фото Ігоря Борисевича та з сайту okrain.net.ua
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
