
У Кременчуцькій виховній колонії готують неповнолітніх до життя після відбування покарання за кримінальні злочини.
Через спорт, творчість і психологічні програми вихованців вчать працювати в команді та розвивати свої здібності. Нині Кременчуцька колонія – єдина подібна установа в Україн.
Про це розповів журналістам "Суспільного" її начальник Олександр Сайко.
Так проходить ресоціалізація у Кременчуцькій виховній колонії. Тут готують хлопців до самостійного життя після звільнення, допомагають адаптуватися до соціуму та змінити світогляд. Долучають, зокрема, до цього і волонтерів.
"Їм важливо брати з когось приклад, і кожна дитина кожний чоловік, хлопець бере приклад із свого батька. Але коли батька поряд немає їм потрібний якийсь живий приклад, і це є тренер. Тренер відіграє важливу роль у житті хлопців, які дивляться на нього, які тренуються. І за допомогою історії із життя, власного прикладу ми будуємо з ними відносини і ми впливаємо на них", — розповів волонтер Ігор Крутько.
Спорт сприяє не лише фізичному розвитку, а й допомагає формувати соціальні навички, працювати в команді, розповів волонтер Анатолій Пономарьов.
"Коли я побачив хлопців, їхні очі після тренування, після цих історій, які ми даємо на тренуванні. Ми бачимо, які вони заряджені, і я відчув, що я повинен тут бути", -- повідомив волонтер.
"Я раніше думав що тут кожен сам за себе, але під час ігор я зрозумів, що в команді бути простіше, цікавіше. І мені сподобалось як нас підтримали, як ми допомагали один одному і хотілося, щоб такі ігри були частіше", — розповів вихованець установи Михайло.
У колонії діють різні психологічні програми.
"Корекційна програма "Психологічна допомога в адаптації засудженим, вперше, до позбавлення волі" — вона націлена на тих учасників, які щойно опинилися в установах виконання покарання, тобто це діти, які тільки потрапили до установи. Також функціонує корекційна програма психологічної допомоги засудженим, що схильні до самогубства — вона більш націлена на те, щоб допомогти дітям контролювати власну поведінку, власні емоції", — додала практичний психолог Лілія Матюха. Одним із аспектів ресоціалізації є творчість, розповіла вчителька мистецтва Тетяна Пустовіт.
"Хтось находить свою роботу у вишивці, хтось в малюнках, хтось в паперовій пластиці - квілінг, оригамі. Серія чорно-білих робіт зроблена руками одного з вихованців саме в чорних кольорах, його приваблювали жіночі образи і тема материнства, оскільки отчим на його очах вбив маму. І це настільки вразило юнака, що він саме таким кольорам присвятив своє життя", — розповіла вчителька мистецтва Тетяна Пустовіт.
"Установа налагодила меморандуми та угоди з державними, громадськими організаціями, за кожним напрямком з нами співпрацює більше десяти організацій. В установі, крім корекційних програм диференційованого виховного впливу, впроваджено ряд соціально значущих проєктів. Головна роль — це формування додаткових соціальних та побутових навичок підлітків, елементарних, таких як приготувати собі їжу, скласти кошик продуктів харчування на тиждень", — продовжив заступник начальника установи Олена Удовицька.
Як розповів начальник Кременчуцької виховної колонії, нині це єдина подібна установа в Україні. На цей момент тут перебуває 54 вихованці.
"Багато хто когось втратив під час війни, багато хто з окупованих територій або ВПО, або вони просто переїхали сюди десь в центральну (частину України – ред.). У багатьох батьки знаходяться за кордоном, у багатьох шукаємо зв’язок не можемо налагодить", — додав начальник установи Олександр Сайко.
За словами Олександра Сайка, в установі планують залучати більше громадських організацій до адаптації вихованців до життя після звільнення.
За матеріалами Суспільне Полтава