Кременчуцька газета
Четверг, 10 Жовтня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ви є тут

Досвід: купляють джмелів-іноземців і роблять будиночки для ос - як під Уманню черешню вирощують

16 вересня 2024 11:00

Під Уманню після посадки дерева врожай вже отримають на наступний рік. Можна зібрати і 15 кг черешні з одного, але це  буде дрібна ягода. А приміром, коли це сорт "Регіна", яка дуже примхлива , то 1,5 -2 кг, але калібр буде 30-32 міліметрів і більше.

«Уманська фруктова компанія» відома своїми високотехнологічними інтенсивними насадженнями черешні. Щороку  компанія розширює насадження черешні. Не так давно журналісти із різних куточків України відвідали сади Умаської фруктової компанії у рамках престуру, який організував Харківський пресклуб. Екскурсію провели агрономи цього підприємства. 

"Сад закладався в 2017 році. Всі закордонні сорти. Основні з них – Кордія, Регіна та Тамара, плоди яких великі, м’ясисті та солодкі. Садивний матеріал купували в нідерландської компанії Fleuren і бельгійського розсадника Depa Fruit", - розповів агроном Роман Торбан.

Черешня в «Уманській фруктовій компанії» росте переважно на підщепах Gisela 5 і Gisela 6, але нещодавно висаджені дерева ростуть на Gisela 12. Для них потрібний крапельний полив, він тут по всьому саду. А це майже 23 гектарів, зараз - все черешня.

"Всі сорти підібрані таким чином, що вони користуються попитом плоди. Вони темно-червоні , смак приємний. це середні і пізні сорти. Загалом вони дозрівають наприкінці червня і іноді збір розтягується навіть до серпня. Два роки тому ми ягоди навіть 3 серпня збирали

Це і сорт "Регіна", а також сорт, який найпізніше достигає - Swith Heart. Для цих сортів потрібні запилювачі. Це не самозапильні сорти, тому  через кожних 9 дерев садимо одне дерево- запилювач. Самозапилення не буде відбуватися, тобто потрібен якийсь сорт, який цвіте у той самий термін, що і основний сорт, але має нібито інші властивості.Це не стосується домашніх черешень, адже загалом оці сорти,  що виведені в Україні вони більшість самозапилюються", - говорить Роман Торбан.

Він зазначає, що тут після посадки дерева контрольний врожай вже отримають на наступний рік. Можна зібрати і 15 кг черешні з дерева, але це буде дрібна ягода. А, приміром, коли це сорт "Регіна", яка дуже примхлива, то 1,5 -2 кг, але калібр буде 30-32 міліметрів і більше.

"Ми не екологічне підприємство тому ми обробляємо дерева, без цього ніяк", - зазначає агроном.

Продукцію продають по місту, деякі партії через мережі та магазини. 

"За кордон не відправляли, хоч маємо сертифікат GLOBALG. A.P. (який означає підтвердження того, що продукт відповідає належному рівню безпечності та якості і вироблений з дотриманням екологічних норм, з захистом професійного здоров'я та безпеки співробітників, стану навколишнього середовища та здоров'я тварин,авт). Для цього потрібно якісно відсортувати черешні, щоб вона туди доїхала, але минулого року придбали сортувальну лінію автоматичну. Але рвемо черешню лише тільки руками, адже це не вишня", - розповів пан Роман.

 

На сезон збору врожаю тут наймають працівників. Їх кількість може сягати 100. За збір кілограма черешні платять від 7 до 10 грн, залежно від сезону. В "Уманській фруктовій компанії" вирощують лише черешню. 

"Особливо коли масовий період достигання  основного сорту наприклад "Регіни", а це понад 10 гектар цього сорту. Урожай потрібно зібрати у найкоротші терміни - тиждень, 10 днів максимум",- розповів Роман Торбан.

Частину врожаю відправляють на сушку, роблять з черешні пастилу, варення, продукт пряна черешня. 

Поцікавились журналісти, як в цьому саду борються із шкідниками врожаю, зокрема шпаками. Адже ці птахи дуже полюбляють кісточки з черешень.

"У нас є два ряди ранніх сортів, які достигають на початку  червня, то вони половину врожаю знищують, а далі по посадках плоди є і вони летять туди", - слова агронома.

Інший фактор, який негативно впливає на врожай - схильність ягід черешні до розтріскування. Особливо в дощове літо, коли надмірна волога. 

"Плівки, яка б захищала дерева від дощу, у нас немає, тому плоди розтріскуються. Так цього року ми втратили половину врожаю. Є ряд агротехнічних заходів, які направлені  проти розтріскування, але ті, що ми застосовували,  під таку кількість опадів не допомогли. Ягоди почали достигати, в понеділок мали їх збирати, але ввечері неділі і ранок понеділка випало близько 40-50 мм. Тобто ми із середньоранніх сортів втратили  до 80% врожаю. Половину ми їх скинули, частину намагались відправити на переробку - на сушку. так це був великий об'єм - все рівно відправили пару тонн, а грубо кажучи багато тонн просто втратили. Вже більш пізніший сорт найменше постраждав від розтріскування, можливо відсотка 50, а вже  із пізніх (основних) сортів -  процентів 15-20", - говорить агроном.

А ось від граду в цьому саду є спеціальні сітки. До речі, вони непогано захищають дерева від спеки.

 

Ще є секрет черешневого саду, про який дізнались журналісти. А саме про те, що саджанці садяться під певним кутом.

"Дерева  висаджуються боком, за системою Драпо, прапор.Це такий агротехнічний захід для покращення освітлення крони, черешня дуже світлолюба культур, якій потрібно сонце для там закладання генеративних бруньок, з яких потім утворюється плоди. Якщо не буде світла, то односкладні гілки можуть відсихати і не буде закладки врожаю наступні роки. Ця технологія якраз передбачає більше освітлення, менше сили росту", - розповів пан Роман

Ну і про помічників, які допомагають вирощувати врожай. В цьому саду в поле зору потрапляють дивні будиночки з сотами із бамбуку і очерету. 

Пояснення - це житло для комах, а точніше для їх личинок, які вони закладають. Для ос, диких бджіл. джмелів

"Є і бджоли, і джмелі, і оси  - всіх корисних комах використовуємо. Перед цвітінням черешні і минулого,і цього року дві пасіки притягли. 100 вуликів орієнтовною. А на території саду облаштували будиночки для ос, диких бджіл і джмелів. По  суті це невибагливі комахи, а літають тоді коли бджоли не літають.Бджоли при хмарній погоді вже не летять", - із розповіді агронома.

Він вказує, що джмелів із Голландії виписували, доставляли в спеціальних контейнерах.

Відомо, що залучають і осмій – миролюбних комах, вони безпечні для людей і тварин та чудові запилювачі плодових, фруктових і квіткових рослин, – розповіла агроном.

А на останок про виклики воєнного часу. А вони тут такі, як і скрізь в країні, а саме дефіцит кадрів. У саду багато важкої роботи,  потрібні чоловіки, але потенційні працівники мобілізовані до лав ЗСУ.

 

Світлана Павленко

Фото авторки

 

 

 

 

 


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/Kremenchukgazeta
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися