
Враження зі спектаклю.
Напередодні, у Кременчуцькому міському палаці культури, відбулася захоплююча і містична вистава від Українського Сучасного Театру «Modern theatre» - «Конотопська відьма».
Понад 1,3 години яскравого сюжету про козацького старшину Микиту Забрьоху з Конотопу, якого спершу призначають місцевим сотником, згодом він шукає собі наречену, отримує гарбуза, відмовляється йти на війну у підтримку гетьмана і в цей час займається перевіркою місцевих жінок на причетність до магії.
Усе здається незвичайним, швидким відносно часу та абсурдним. Але все це, відповідно сюжету, відбувається у одному з містечок сусідньої області.
Дійство яскраво переплітається зі снами сотника, їх перевіркою, вірою та видаванням бажаного за дійсне. І тут чи не найцікавіше - що всю містику сюжету контролює писарчук сотника - Прокіп Пістряк. За сюжетною лінією, він заодно є звабником місцевих жінок, як і «чортом» - який може на всіх навести ману, як ділом, так і словом. Спершу він стає товаришем, своєрідною підтримкою сотника, а згодом керує усім з-під його плеча, переконує сотника відмовлятися від наказу гетьмана, що згодом приведе до його зняття з посади, підбиває топити місцевих жінок (чим мстить їм за відмову від прихильності).
Дійство переноситься від снів сотника то про місцеву відьму, то про Оксану, то до самої відьми Явдохи Зубихи, то до таємничого, теж містичного спілкування Оксани з її справжнім коханням – Дем’яном.
Усе це переплітається і уже стає незрозумілим – де правда, а де вигадка. І виникає єдине питання - чому так ненадовго відьма допомагає сотнику приворожити Оксану, але коли саму відьму топлять – у Конотопі справді, після тривалого часу посухи, починається злива. Тож так звана магія, хитрість і підступність писарчука, простодушність і недалекість сотника міняють реальність – яку показували на початку.
Актори театру передали усе це досить вдало.
У постановці, яка за класичним стилем відтворює повість, написану автором ще в 1833 р., час від часу можна було почути сучасні жартівливі репліки. Наприклад, одного разу сотник, сидячи за столом, назвав місцевих жінок Вовчицями (що нагадує заголовок однієї з пісень поп-співака Винника). А, зізнаючись Оксані у коханні, сотник проговорився про бажання «совокуплєнія» - що у залі також, як і на інші жарти, викликало жвавий сміх.
Тож глядачі мали змогу замислитися над усією правдою життя, поєднаною з чудасіями, містикою, снами. А також поспілкуватися аплодисментами з акторами, щиро посміятися з жартів, помилуватися вдалою грою акторів «Modern theatre».
Адже і першопочаткова повість письменника Григорія Квітки-Основ'яненка, під яку адаптували дану виставу, була сатирично-фантастичною – з усіма тонкощами звичайного життя.
Нагадаємо, Любителям містики! «Конотопська відьма» уже скоро у Кременчуці
Ліна Романченко
Фото авторки