Сучасні реалії.
60-ті роки минулого століття на Кременчуцькому автомобільному заводі діяла команда «Дніпро». Вона грала на стадіоні з однойменною назвою, а подивитися на матчі приходило багато глядачів. Тому інколи їм навіть місць на стадіоні не вистачало. Особливо коли проводилися ігри на першість СРСР.
Через кілька десятків років у місті з’явилася команда «Кремінь», яка також грала на стадіоні «Дніпро».
На початку 90-х років країну накрила економічна криза. Саме в ті буремні роки, в умовах незалежності України керівник Кременчуцької філії Харківського політехнічного інституту Володимир Маслов чітко усвідомлював, що настав час для створення самостійного вузу в Кременчуці і йому у цьому допомогли Міністр освіти України Михайло Згуровський, голова Полтавської обласної державної адміністрації Микола Залудяк, народні депутати України Віктор Терен, Григорій Омельченко, міський голова Іван Пономаренко, голова Автозаводської райради Володимир Коваленко та інші.
Уміле використання Володимиром Єлисейовичем об’єктивних обставин дало плідні результати. 21 серпня 1997 року для кременчужан стало дійсно історичною датою. Саме цього дня Кабінет Міністрів України прийняв постанову №896 «Про створення Кременчуцького державного політехнічного інституту».
Саме Володимир Маслов у 1998 році переконав колектив очолюваного ним вищого навчального закладу за 200 тис дол купити закладений у заставу стадіон «АвтоКрАЗу». Купити – купили, але власниками у чистому вигляді не стали. Лише балансоутримувачами. Бо університет – державний заклад, тому все його майно державне. Реальний власник – Україна в особі Верховної Ради.
13 червня 2000 року відбулося засідання колегії Міністерства освіти і науки про надання нашому інституту статусу університету. А 4 серпня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України був заснований Кременчуцький державний політехнічний університет. Ректором цього найбільшого в Полтавському регіоні вищого закладу освіти знову призначили Володимира Єлисейовича. Він приділяв велику увагу і стадіону, на якому продовжувалися футбольні баталії та проводилися інші заходи.
До речі, до 1999 року стадіон називався «Дніпро», як і футбольний клуб «Кремінь». Згодом стадіон, як і спорткомплекс, стали називатися «Політехніком».
До осені 2010 року «Політехнік» був домашньою ареною «Кременя», але після побудови нового стадіону «Кремінь», перестав приймати домашні ігри клубу. Саме тоді стадіон почав занепадати.
Врятувати стадіон Бабаєв пропонував різними шляхами
Аби занепаду не сталося, у ті роки нардеп, а згодом народний мер Кременчука Олег Бабаєв запропонував тоді вже новому ректору КрНУ Михайлу Загірняку передати стадіон місту.
Ректор не віддав, бо це б призвело до пониження класності ВНЗ і університет втратив би 4-й рівень акредитації. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти того часу передбачали для вищих навчальних закладів 4-го рівня наявність саме стадіонів, а не спортивних майданчиків.
У той час газета «Кременчуцький Телеграф» з цього приводу писала наступне: «Втративши 4-й рівень, університет автоматично вилетить з будь-яких конкурсів щодо проведення науково-дослідницьких робіт. Його просто не розцінюватимуть, як достойного кандидата. Паралельно, університету суттєво зменшать державне фінансування цих самих дослідницьких робіт. Бо заклади 3-го рівня – це 2-га група, вони фінансуються за залишковим принципом. Відповідно, кременчуцький університет вже не зможе придбати серйозне обладнання (наприклад, найсучасніший електронний мікроскоп, куплений минулого року з 1 млн грн). Або лазер такої ж вартості, що отримують цьогоріч.
Втрата рівня позначиться і на зарплатах викладацького колективу. Але, зрештою, все це відіб‘ється на студентах – кременчужанах. Тому що в одному статусі студентів навчають професіонали високого класу, в іншому – просто викладачі».
Але варіант не втратити рівень акредитації і зберегти стадіон, схоже, таки був.
Сьогодні тодішній віцемер з команди Олега Бабаєва Геннадій Музика згадує, що народний мер пропонував Загірняку помінятися стадіонами.
«У зв'язку з тим, що завод «Кредмаш» продавав свій стадіон, який не міг утримувати після збільшення вартості оренди землі, міська влада розглядала варіант переходу їхнього стадіону до комунальної власності. «Кредмаш» пропонував продати стадіон за 3 млн грн. Разом з тим, мер розглядав ще один варіант – віддати стадіон «Кредмаш» університету, а стадіон «Політех» зробити власністю міста. Але Загірняк на це не пішов», – розповів Геннадій Музика.
Тоді газета «Кременчуцький Телеграф» про намір міста зробити рокіровку стадіонами писала так: «Відбулися терміново зібрані громадські слухання. Ініціював їх футбольний клуб «Кремінь» та його почесний президент. Ректор на слухання не прибув. Зате приїхав віцемер пан Биков. На слуханнях пролунало цілком конкретне звинувачення на адресу університету. Газета «Полтавщина СПОРТ» так і написала: «Раскрыта тайна вылета «Кремня» из Высшей лиги»! Виявляється, «Кремінь» вилетів з Вищої ліги саме через університетський стадіон, який справив страшенно гнітюче враження на мільйонера і футболіста Григорія Суркіса. Кажуть, вразливий мільйонер ніяк не міг отямитись від наших туалетів.
Крім того, на слуханнях пролунала думка, що через клятий стадіон нещасний «Кремінь» вилетить і з 2-ї Ліги! А це вже ганьба!
І от, щоби цієї ганьби не сталося, почесний президент «Кременя» Бабаєв наполегливо пропонував передати стадіон в оренду клубу. Він обіцяв вкласти у реконструкцію 12-13 млн грн та зробити зі стадіону лялечку. Причому сучасну. І завдяки цій «лялечці» кременчуцькі футболісти гратимуть все краще та краще, і повернуться у Вищу лігу, і підуть далі – за адресою, відомою усім справжнім футболістам.
Просто прекрасна перспектива для такого амбітного міста, як Кременчук. Хто б сперечався? Хто-хто... Ректор сперечається. Не віддає стадіон комерційним структурам».
Чому ж Загірняк не став йти на поводу у керівництва міста і не здав стадіон хоча б в оренду? Бо тоді б він порушив чинне законодавство. Саме прем’єрка Юлія Тимошенко видала Розпорядження №405-р від 5 березня 2008 року, в якому зазначено, що з метою недопущення порушень інтересів держави і суспільства під час відчуження об’єктів державної власності, державним закладам забороняється проводити будь-які оборудки, які можуть призвести до відчуження об’єктів державної власності. Тобто, продавати їх, закладати або здавати в оренду не можна.
До того ж, раніше Загірняк зазначав, що у лютому 2007 року він офіційно звернувся до Міністерства освіти та науки України з проханням дати дозвіл здавати стадіон в оренду. У відповідь отримав категоричну заборону. Лист тоді підписав перший заступник міністра Борис Жебровський. Університету рекомендували використовувати стадіон за цільовим призначенням, а не займатися орендами.
А що ж тепер?
Проте і тоді, і зараз стадіону потрібен капітальний ремонт. Раніше Бабаєв пропонував Загірняку знайти інвесторів та відремонтувати стадіон. Але цього не зробили. Зараз на це ніхто не піде, бо першочергові потреби – допомога Збройним силам України. Тож коло замкнулося.
Сьогодні стадіон став ганьбою не лише університету, а й всього міста!
Редакція отримала відео того, як зараз виглядає те, що раніше мало назву СТАДІОН!
З майже усіх трибун демонтовано лави, а між сходами ростуть дерева та мох…
І тут не треба багато розуму, аби привести стадіон до більш-менш нормального вигляду. Наприклад, якщо у ВНЗ немає зайвих коштів на його утримання, провести суботник та видалити поросль.
Схоже, черговий об’єкт, що перебуває у власності КрНУ і може занепасти до рівня ганьби – басейн «Нептун». Він також не працює. А через довготривале відключення централізованого постачання води, під час підключення труби можуть порватися.
Нагадаємо, як виглядає сьогодні стадіон «Політехнік».
Клим Соколов
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
