Кременчуцька газета
Понеділок, 15 Липня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

 

 

Ви є тут

220 років тому кременчуцькі ескулапи започаткували Першу міську лікарню: про підпілля, мисливство та інші цікаві історії закладу

16 червня 2024 09:00

До ювілейної дати пригадуємо історію закладу, який носить ім’я одного з них.

Цьогоріч кременчуцькі лікарі мають привід відзначити ювілей: відомій далеко за межами України Кременчуцькій Першій міській лікарні ім. О.Т. Богаєвського, виповнюється 220 років.

Передумовою її заснування насамперед стали відомі лікарі, про яких ми розповімо далі. По-друге, цьому сприяло географічне розташування нашого міста, що знаходиться на важливій водній артерії та перехресті стародавніх торгових шляхів–Ромоданівського та Муравського. Не варто забувати й про бурхливий розвиток торгівлі та промисловості два століття тому, через що у Кременчуці було чимало як заможних, так і людей з середніми та низькими доходами.

«Коли згадуємо лікувальну історію міста, варто пригадати відомого лікаря Сущинського (Петро, авт.). Його викликали до Кременчука долати страшну хворобу–чуму, що йому, на диво, таки вдалося. Але історія саме Першої лікарні почалася з військового лікаря Тейса, нідерландця по національності, який приїхав до Кременчука на початку 19 століття. Він отримував велику пенсію, але хотів допомагати бідним», – розповів нам кременчуцький краєзнавець Євген Бергер.

На той момент (у 1804 році) у Кременчуці на місцині між річками Крива Руда та Кагамлик розташовувався Богоугодний заклад (будинок пристарілих, авт.).

«Неподалік від цього будинку Тейс попросив виділити йому кімнату, де він безкоштовно лікував хворих. Через здобутий авторитет, йому виділили ціле приміщення для прийому громадян. А потім, із сусіднього будинку пристарілих створили першу у місті лікарню, яку почали називати Земською», – продовжив Бергер.

Таким чином, у складі Кременчуцького Богоугодного закладу звели двоповерхову дерев'яну лікарню на 30 ліжок, яка налічувала 11 палат, операційну та християнську церкву ім. Марії Магдалини. На ці потреби місто виділило 4 тис 357 крб 50 коп.

У штаті закладу затвердили одного лікаря та кількох медсестер, а для догляду за хворими залучалися сторонні особи. Одразу ж після відкриття, медперсонал почав робити щеплення проти віспи маленьким кременчужанам. Цей процес у той час тривав по всій Полтавській губернії.

Знамениті лікарі

Згодом великий внесок у розвиток медзакладу вніс завідуючий лікар Овксентій Богаєвський, на честь якого і назвали лікарню у 1999 році.

Народився ескулап у Миргородському повіті, закінчив медфакультет Київського університету. Після здобуття освіти він приїхав у Кременчук, де став хірургом. Зауважимо, постать Богаєвського відома не тільки у Кременчуці, а й по всій Україні, адже він–автор 85 наукових праць. Його фаховість підтверджує ступінь Доктора медичних наук, яку він отримав без захисту дисертації. Переймати досвід до Богаєвського приїздили лікарі з-за кордону. Зокрема, він прославився як хірург-новатор з широким діапазоном, який першим в Україні провів операцію з резекції шлунку через ракове захворювання. Хірургічне втручання мало сприятливий результат.

Також за сприянням Богаєвського у Кременчуці при лікарні організували жіночу фельдшерську школу на 160 осіб. Тут готували так званих повитух та фельдшерок для всієї губернії (згодом школа стане медичним коледжем). Тих же, кого з Києва чи Харкова направляли на практику до Кременчука, вважали щасливчиками. Старожили зазначають, що тодішні спеціалісти справлялися з непростими хворобами. Адже при Богаєвському у медзакладі відкрилося чимало відділень: терапевтичне, хірургічне, онкологічне, неврологічне, пологове.

Цікавий факт: у той час дільничних лікарів на виклики до хворих возив кучер, як тоді називали, на «прольотці».

Одним із перших, разом із Богаєвським, у лікарні працював хірург Михайло Коробкін, який перший у російській імперії проводив операції на легенях.

Константинович

Влітку 1918 року, під час громадянської війни, у медзаклад доля привела ще одного талановитого лікаря – Володимира Константиновича. Адже госпіталь, у якому він служив, перевели до Кременчука. З 1926 року, після демобілізації, його призначили завідуючим ЛОР-відділенням.

У 1941 році Константиновичу довелося очолити лікарню, оскільки головуючий лікар евакуювався, віддавши йому ключі й печатки прямо на прохідній.

Тож десятки цивільних хворих та важкопоранених червоноармійців зосталися на руках Константиновича та невеликого штату медиків. Новий очільник лікарні у той час налагодив зв'язок з антифашистською підпільною організацією, що діяла в місцевому концтаборі, а лікарня перетворилася на свого роду перевалочний пункт для військовополонених. У важкопоранених, обморожених солдатів, а також членів підпільної організації концтабору звичайний лікар «виявляв» тиф або туберкульоз, після чого хворих відправляли до міської лікарні.

У свою чергу, головний лікар підтверджував діагноз, виписував довідку і залишав їх на стаціонарі. А щоб окупанти не потикалися до лікарні, в корпусах оголошували карантин через висипний тиф. І майже щодня Константинович доповідав німецьким властям про смерть полонених, викреслюючи їх із табірних списків. А тим часом, підлікованим та зміцнілим пацієнтам за допомогою підпільників діставали нові документи.

Хто з відомих лікарів працював у Першій міській лікарні

Матвій Диканський (хірург), Владислав Діц (хірург), Вайсбурд (терапевт), Василь Маневський (невропатолог), Анатолій Карабаджак (фельдшер, якому довіряли самостійно лікувати хворих), Юлій Мексон (офтальмолог) – ескулапи, які лікували пацієнтів у медзакладі, що має 200-річну історію.

«Хочеться детальніше розповісти про лікаря Дмитра Дімару, кавалера 2-х орденів Леніна. Він родився на Полтавщині в родині священика, закінчив духовну семінарію, але після неї вступив в Одеський університет на медфакультет. У Першій лікарні він працював терапевтом упродовж 70-ти років – аж до 95 років. Мав великий успіх, адже був лікарем широкого профілю: терапевт, гінеколог, дерматолог», – розповів краєзнавець Євген Бергер.

І навіть у 100-річний ювілей Дімара на території лікарні посадив дерево пам’яті.

А от знаменитому хірургу закладу Владиславу Діцу випала доволі непроста доля. Він теж був спеціалістом широкого профілю: терапевтом, дерматологом, окулістом. До роботи у Кременчуці працював лікарем у військових гарнізонах. Також був учасником Японської війни (1904-1905 років), потрапляв у полон.

У роки Першої світової війни (1914-1918 роки) став начальником санітарного потягу. Проте написав заяву про бажання демобілізуватися з Червоної армії, і згодом успішно очолював Першу міську лікарню. Відомо і про його арешти чекістами під час Другої Світової війни (1939-1945 роки). Після звільнення Діц повернувся до медзакладу та продовжив лікувальну справу.

Починав свою трудову діяльність тут і відомий педіатр Феодосій Провізіон.

Хобі керівників

Деякі відомі лікарі Першої міської лікарні, зокрема Матвій Деканський та Владислав Діц разом з Володимиром Константиновичем полюбляли мисливство. Як переповідають у місті, територію лікарні з трьох боків оточували болота, тому навколо завжди було достатньо живності та дичини.

«У їхніх кабінетах були мисливські рушниці. Тож інколи вони приходили на роботу, а у вільний час йшли на болото та приносили звідти дичину, яку віддавали у столову. Далі заходили в ординаторську, де знаходилася ікона. Після слів «з Богом» – розходилися по палатах. А уже до обіду їм та іншому персоналу готували дичину», – розповів краєзнавець Євген Бергер.

Цікавим фактом є і те, що, крім лікування радянських та німецьких військових, у Першій міській лікарні надавали допомогу й іншим іноземним солдатам. Зокрема, сюди потягами доправляли на лікування військових 8-ї китайської комуністичної армії.

Династії

Родини лікарів – Богаєвського (батько та донька), Маневського (син та донька), Поспєлових (батько та син) створили медичні династії. Але, на жаль, не всі нащадки цих відомих осіб працювали у Кременчуці. Серед причин–війни та політичні перипетії у нашому місті.

Сьогодення

Зараз комунальне некомерційне медичне підприємство «Кременчуцька Перша міська лікарня ім. О.Т. Богаєвського» стало багатопрофільним закладом охорони здоров’я вторинного рівня.

Тут відкрито стаціонар та поліклініку, що обслуговує 45 тис населення.

 

 

Ліна Романченко


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/Kremenchukgazeta
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися